справа №619/337/20
провадження №2/619/470/20
24 лютого 2020 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Овсянніков В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом негайної заборони на реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішення по справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Представником позивача не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів; не наведені ризики імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі задоволення позову; не обґрунтовано необхідність вжиття відповідного заходу.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником в цілому житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 09.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Смоляною В.В.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України - позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Предметом позову є визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, і незабезпечення позову шляхом заборонина реєстрацію в спірному домоволодінні не може ані утруднити, ані унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.149-153, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя В. С. Овсянніков