справа №619/502/20
провадження №3/619/205/20
24 лютого 2020 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калиновська Л.В., за участю секретаря судового засідання Булах С.М., правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, ФО-П, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №616958, 01.02.2020 близько 11 годин 10 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в громадському місці за адресою: вул. Вокзальна, буд. 3, м. Дергачі, Харківська область, образливо чіплявся до громадян, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як встановлено в судовому засіданні, 01.02.2020 близько 11 годин 10 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в громадському місці за адресою: вул. Вокзальна, буд. 3, м. Дергачі, Харківська область, образливо чіплявся до громадян, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність, є щире розкаяння винного.
Згідно ст.35 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Таким чином, враховуючи дані про особу правопорушника, який свою провину визнав, щиро розкаявся, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави,у розмірі передбаченому санкцією ст.173 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір підлягає стягненню з особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 173, 276, 283-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 (сто дев?ятнадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л. В. Калиновська