465/582/20
2-а/465/399/20
Іменем України
21.02.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Мигаль Г.П.
при секретарі судового засідання Максимович М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області, Круглюка Юрія Сергійовича про скасування постанови серія ДПО18 №558897 від 28 січня 2020 року,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області, Круглюка Юрія Сергійовича про скасування постанови серія ДПО18 №558897 від 28 січня 2020 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що в 28 січня 2020 року поліцейським взводу №1 роти №4 батальону №3 УПП у Львівської області, сержантом поліції Круглюком Юрієм Сергійовичем, було винесено постанову серія ДПО18 №558897 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, позивач о 16 годині 46 хвилин, рухаючись за кермом автомобіля на першому кілометрі автодороги «Підхід до м. Львова», не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 та з полоси, призначеної для руху тільки ліворуч, здійснив проїзд прямо, а також не пред'явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, реєстраційний документ на ТЗ та поліс обов'язкової цивільної відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив вимоги п. 8.5 та 2.4 ПДР. Зазначені дії інспектора вважає протиправними, а постанова є незаконною, винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Дорожній знак 5.16, вимоги якого, який позивач порушив, був відсутній на даній ділянці дороги, а поліцейський відмовився ознайомити позивача з доказами і почав розгляд адмінстративної справи, не прийнявши його пояснення, почав вимагати у позивача водійське посвідчення та реєстраційний документ на ТЗ. Позивач почав наполягати на об'єктивному розгляді справи, на що інспектор заперечив та пішов заповнювати постанову до свого службового автомобілю. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Просить позов задоволити.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві 31.01.2020 року зазначив, що розгляд справи слід проводити без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, та не повідомив суд про причини своєї неявки, у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, а також не було надано до суду жодних матеріалів фото-чи відеозйомки вчиненого правопорушення або інших доказів, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого рішення.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так, судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення ДПО18 №558897 від 28.01.2020 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
У постанові вказано, що 28 січня 2020 року о 16 год. 46 хв. по АД підхід до м.Львова 1 км. водій керував транспортним засобом Dodge RAM д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 ''напрямок руху по смугах'', а також на вимогу поліцейського водій не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційні документи на тарнспортний засіб,своїми діями порушив п.п.2.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП.
Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Положеннями ч.1 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Згідно з п.2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:a)пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;б)дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;в)дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Згідно зі ч.2 ст.36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Однак при винесенні постанови серії ДПО 18 №558897 від 28.01.2020 року відповідачем ч.2 ст.36 КУпАП не застосовано.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи,оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 558897 від 28.01.2020 року, не подав доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, а тому з цих підстав позовні вимоги слід задовольнити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 558897 від 28.01.2020 рокупро накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП на позивача у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241-246, 250,286 КАС України, суд, -
позов задовольнити .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №558897 від 28.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. скасувати, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: поліцейський взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській області, Круглюк Юрій Сергійович, 79053, м.Львів, вул. Перфецького,19
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Згідно з ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Мигаль