465/2511/19
2/465/1190/20
Іменем України
10.02.2020 року Франківський районний суд м. Львова у складі
головуючої-судді Марків Ю.С.
при секретарі Цунівській А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат, суд,-
06 травня 2019 року Франківським районним судом м. Львова одержано позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат, в якому просить суд збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј від усіх доходів батька щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексації, до досягнення дитиною повноліття. Також просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму додаткових витрат на дитину у розмірі 12 466,50 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначила, що з часу ухвалення рішення Франківським районним судом м. Львова від 28.03.2016 року у справі № 465/494/16-ц, яким вирішено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 від усіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, її матеріальний стан фактично погіршився у зв'язку із зростанням вартості товарів та послуг, натомість змінились потреби неповнолітньої доньки і відповідно зросли витрати на її утримання. На даний момент вона не працює, на обліку у Львівському центрі зайнятості не перебуває, постійного доходу не отримує. Також зазначає, що з моменту визначення рішенням суду аліментів зріс прожитковий мінімум, а також мінімальний визначений СК України розмір аліментів на утримання. Більше того, звертає увагу суду на те, що жодної допомоги в утриманні та вихованні дитини, крім визначеного рішенням суду розміру аліментів, відповідач не надає. У зв'язку із цим, вважає за доцільне стягнути із відповідача додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 12 466,50 грн., з яких витрати на: синтезатор «Yamaha PSR-E353»; оформлення закордонного паспорта; відпочинок за кордоном; придбання теплого одягу та нового мобільного телефону. З огляду на викладене, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та просить суд збільшити розмір аліментів та стягнути додаткові витрати на утримання доньки.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.05.2019 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задоволити та збільшити розмір аліментів і стягнути додаткові витрати на утримання доньки.
Відповідача із урахуванням поданого 13.06.2019 року відзиву на позовну заяву, таку визнав в частині сплати додаткових витрат на виготовлення закордонного паспорта, в решті позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що він вдруге одружений та на його утриманні знаходиться дружина - ОСОБА_4 та донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більше того, він систематично сплачує аліменти, визначені рішенням Франківського районного суду м. Львова, які є значно вищими ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стосовно додаткових витрат зазначає наступне. Придбаваючи синтезатор «Yamaha PSR-E353» позивач з відповідачем не радилась, не питала про наявну можливість покрити половину витрат, відтак сама прийняла рішення про покупку та оплату останнього. Аналогічну позицію висловив стосовно витрат на подорож до Єгипту на відпочинок. Відносно купівлі мобільного телефону зазначив, що ним самостійно придбавалися два попередні телефони для доньки, копії накладних про що додав до матеріалів справи. Витрати на купівлю одягу вважає такими, що покриваються аліментними платежами та не можуть відноситися до додаткових.
Представник відповідача, який діє від імені останнього на основі договору-доручення про надання правової допомоги від 12.06.2019 року, в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні позиції, викладеній у відзиві на позовну заяву, вважає за доцільне позов задоволити частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є сторони у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).
Дитина проживає разом із матір'ю - позивачем у справі, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 18.04.2019 року, виданою головою ОСББ «Дружба-2007» (а.с.8).
Дитина ОСОБА_3 навчається в Львівській державнй дитячій музичній школі №1 ім.А.Кос-Анатольського по класу фортепіано (2 клас), що стверджується довідкою диреетора школи №135 від 12.04.2019 року.
Крім того, довідкою директора ПП «Блеск-Тур» від 26.02.2019 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру №26022019/1 від 26.02.2019 року стверджено факт оплати позивачем ОСОБА_1 туристичної подорожі до Єгипту в сумі 16 908 гривень, з яких 8454 гривень сплачено за ОСОБА_1 та 8454 гривень за ОСОБА_3 .
Згідно квитанцій від 17.06.2017 року №25478319, №541012 та 25478320 позивачем сплачено вартість виготовлення паспорта для виїзду за кордон на загальну суму 1247 гривень.
Згідно товарного чеку від 12.08.2017 року, вартість синтезатора марки «Yamaha» PSR-E353 становить 6800 гривень, товарних чеків №БИГ-Ч1-0009968 від 16.08.2018 року, №БИГ-Ч1-0008601 від 24.07.2018 року, №БИГ-Ч1-0008635 від 25.07.2018 року, №005 від 22.09.2018 року, товарного чеку від 22.09.2018 року, №1 від 21.10.2018 року, №2 від 27.10.2018 року загальна вартість придбаного одягу (шкарпетки, штани, куртка-пальто, шапка, футболка, лосіни, светр, туфлі, дитяче взуття) становить 4167 гривень.
Як вбачається з довідки Львівського міського центру зайнятості №2447 від 15.04.2019 року, позивач ніде не працює, як і не працювала на момент постановлення рішення Франківського районного суду м.Львова №465/494/16 від 28.03.2016 року про зміну розміру аліментів.
Як вбачається із копій посвідчень серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 відповідач є учасником бойових дій та інвалідом ІІІ групи внаслідок війни, а згідно довідки №372 від 28.11.2017 року ОСОБА_2 був учасником АТО на території Донецької та Луганської областей.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 одружений із гр. ОСОБА_4 та на утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 від 19.03.2015 року та свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 від18.09.2015 року.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28.03.2016 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 від усіх доходів батька щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення донькою повноліття, починаючи з 03 лютого 2016 року.
В ході розгляду справи представник відповідача зазначила, що відповідачем виконується рішення суду, та на підтвердження цим обставинам надано копію довідки про доходи із зазначенням сплачених аліментів від 06.06.2019 № 54.
Відповідно до чч.1, 2, ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.91 та набула чинності для України 27.09.91, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.180 СК, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 3 ст.181 СК визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ст.183 СК, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У ч.1 ст.192 СК встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК). Стаття 192 СК тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК, а й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові ВСУ від 5.02.2014 №6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 №037-VIII ч.2 ст.182 СК викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у ст.182 СК, яким визначався розмір - 30%).
Таким чином, зміна закону, яким установлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до ст.192 СК.
Суд не визначає мінімального розміру аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів суд ураховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема ч.2 ст.182 СК.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за №3 зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Разом з тим збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення розміру аліментів, як і не може бути підставою для відмови в перерахунку розміру аліментів.
Таким чином, позовна вимога про збільшення розміру аліментів на утримання дитини стягнутих за рішенням суду з 1/6 грн. до ј грн. на дитину щомісячно, посилаючись на зміну матеріального стану у зв'язку із зростанням вартості товарів та послуг, збільшенням потреби дитини не ґрунтуються на зазначених вимогах закону та не узгоджується з визначеними законом способами виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
Стосовно стягнення додаткових витрат на утримання дитини суд зазначає наступне.
Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягають доведенню в судовому засіданні.
Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Установлено, що ОСОБА_3 навчається у Львівській державній дитячій музичній школі №1 ім. Кос-Анатольського. В свою чергу, відвідування на даний час музичної школи дитиною не свідчить про її подальше відвідування, а в переважній більшості це відноситься до загального розвитку дитини, і є не обов'язковим, а добровільним волевиявленням одного із батьків, у даному випадку матері, що не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні положень статті 185 СК України. Крім того, позивач не довела належними та допустимими доказами, що придбання музичного інструменту вартістю 6800 грн, спрямовано на розвиток здібностей дитини і не є способом забезпечення дозвілля.
Також судом не встановлено, що витрати позивача на літній відпочинок дитини в Єгипті зумовлені особливими обставинами. Позивач самостійно, на власний розсуд, обрала країну та місце, у якому донька сторін провела літній відпочинок.
Окрім цього, суд вважає, що витрати, які позивач поніс у зв'язку із придбанням теплого одягу на осінньо-зимовий період, мобільного телефону не вважаються додатковими витратами на утримання дитини у розумінні ст. 185 СК України, як такі, що зумовлені особливими обставинами, а входять в розмір аліментних платежів. Отже, в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Стосовно витрат на виробництво закордонного паспорта для поїздки дитини на міжнародний конкурс «Явір» в сумі 1247 грн., суд вважає що такі є підставними та підлягають стягненню з відповідача в розмірі 50% від загальної суми як додаткові витрати на утримання дитини у зв'язку із розвитком та удосконаленням здібностей останньої, зокрема стверджується подякою за участь у міжнародному конкурсі «Явір» від 08.08.2017 року. Окрім цього, відповідач в цій частині позовні вимоги визнав.
При розподілі судових витрат суд враховує , що позовні вимоги задоволені частково, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір, пропорційно задоволених позовних вимог.
З наведених міркувань та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89,206, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.180-184, 192 Сімейного Кодексу України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1247,00 гривень додаткових витрат та 76,84 гривень судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН№ НОМЕР_4 , проживає АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН № НОМЕР_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_4 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Повний текст рішення виготовлено 19.02.2020 року.
Суддя Марків Ю.С.