Справа № 565/1705/19
Провадження № 2/565/210/20
12 лютого 2020 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням
суддіДемчини Т.Ю.
з участю секретаря судового засіданняКовальчук В.С.,
представника позивачаОСОБА_1 ,
відповідачаОСОБА_2 ,
представника відповідачаОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В суд звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . 20 травня 2019 року у квартирі сталось затоплення, яке мало місце з вини ОСОБА_2 , що мешкає у квартирі АДРЕСА_2 того ж будинку, у зв'язку з чим було пошкоджено майно позивача водою, загальна вартість відновлювального ремонту та заміни якого складає 10612,00 грн. Крім того, такими неправомірними діями ОСОБА_2 позивачці завдано моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у 10000,00 грн.
ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі через безпідставність. Відповідач вважає, що пошкодження кріплення шлангу до зливного бачка унітазу могло мати місце через перепади сили тиску подачі води. Він пропонував позивачці допомогу у проведенні ремонтних робіт, на що вона відмовилась. При огляді наслідків залиття квартири ОСОБА_4 він присутній не був. Локальний кошторис ставиться відповідачем під сумнів через зазначення про його складення на підставі акту про затоплення від 22.05.2019, у той час як доданий до позовної заяви акт датований 21.05.2019, і позивачкою як головою об'єднання співвласників їх багатоквартирного будинку міг чинитись тиск на членів комісії.
З відповіді ОСОБА_4 на відзив вбачається, що припущення відповідача про перепади тиску як можливу причину затоплення будь-якими доказами ним не доведено, у цей день у інших житлових приміщеннях будь-яких пошкоджень кріплень шлангів води не було, тиску на членів комісії вона не чинила.
Із заперечення ОСОБА_2 на відповідь на відзив вбачається, що поданий Акт про залиття за формою не відповідає затвердженому Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, і до складу комісії не входили передбачені цим наказом особи. Крім того, розмір завданої шкоди у кошторисі обчислений із загальної площі приміщення, крім того, незрозуміло, чим керувався оцінщик при здійсненні розрахунків.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі та пояснила, що на поверсі вище над приміщенням її квартири розташована квартира АДРЕСА_2 , яку винаймає ОСОБА_2 20 травня 2019 року вона виявила, що приміщення її квартири зі стелі затоплюється водою, в результаті затоплення було залито водою усі квартири по вертикалі до підвалу. Відповідальним за технічний стан будинку об'єднання співвласників їх багатоквартирного будинку було з'ясовано, що затоплення сталось з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 , а безпосередньою причиною затоплення є зрив шлангу зливного бачка у туалеті вказаної квартири. У її квартирі затопленням було пошкоджено стелі та стіни кухні і коридору, а також вийшла з ладу електропроводка. Позивачка пояснила, що з метою здійснення оцінки вартості відновлювального ремонту вона зверталась до спеціалістів. Внаслідок події погіршився стан її здоров'я і, крім матеріальної, вона зазнала моральної шкоди.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та з викладених у позові підстав просив суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що квартира АДРЕСА_3 її власником ОСОБА_5 здається військовій частині НОМЕР_1 , яка надає її для тимчасового проживання своїм працівникам, і на даний час у квартирі проживає ОСОБА_2 зі своєю дружиною. 20.05.2019 до нього зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що має місце затоплення квартир водою ймовірно через пошкодження у квартирі за місцем його проживання. Коли він повернувся додому, то побачив пошкодження пластикового кріплення шлангу зі сторони зливного бачка у туалеті квартири. ОСОБА_2 підтвердив, що на момент заселення у квартиру сантехнічне обладнання було справним. Він пояснив, що дійсно, у квартирі ОСОБА_4 внаслідок залиття мали місце пошкодження, проте не у такій кількості, як зазначено у локальному кошторисі.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнала в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним. До залиття квартири ОСОБА_4 20.05.2019, мали місце інші факти її залиття не з вини ОСОБА_2 . Залиття квартири позивачки 20.05.2019 дійсно мало місце, проте у період з 13 до 14 години, коли вперше зателефонували до власниці цього житла. Проте складений Акт про залиття не відповідає встановленій формі, у зв'язку з чим не може бути визнаний документом. Виконаний локальний кошторис, у якому зазначена вартість відновлювального ремонту, ставиться відповідачем під сумнів, оскільки ґрунтується на Акті, що має іншу дату, крім того, у кошторисі взято до уваги вартість відновлювального ремонту усієї площі стін та стелі, а не пошкоджених їх частин. Крім того, ОСОБА_4 з метою отримання відшкодування звернулась з письмовими вимогами до кількох осіб: ОСОБА_2 , власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , військової частини НОМЕР_1 , і свої вимоги до інших осіб не відкликала.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши інші докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Підставами для такого висновку суду стало наступне.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 20.05.2019 у першу половину дня до нього зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила, що має місце затоплення квартир у її під'їзді. Свідок є відповідальним за технічний стан будинку об'єднання співвласників їх багатоквартирного будинку, тому відключив водопостачання та оглянув квартиру ОСОБА_4 . У коридорі, ванні, туалеті, кухні зі стелі текла вода, було відсутнє світло. ОСОБА_4 зателефонувала до власниці квартири АДРЕСА_2 та з'ясувала, хто користується даною квартирою. Наступного дня свідок потрапив у цю квартиру та з'ясував, що причиною затоплення став зрив шлангу на бачку у туалеті, на кріпленні було видно іржу. За результатами події був складений акт, який підписали члени комісії, у тому числі і він.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що у день затоплення квартиру ОСОБА_4 вона не бачила. Наступного дня, 21.05.2019, вона разом з іншими членами комісії - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , відвідала квартиру ОСОБА_4 та підтвердила своїм підписом спричинені затопленням пошкодження. У квартирі ОСОБА_2 вона не була, оскільки двері квартири їм не відчинили, і причини затоплення їй відомі зі слів інших членів комісії.
Свідок ОСОБА_8 суду надав показання, аналогічні за змістом показанням ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 20.05.2019 приблизно о 13.53 їй зателефонував чоловік ОСОБА_2 та повідомив, що має місце затоплення. Вона приїхала у квартиру АДРЕСА_2 за місцем їх проживання та побачила, що відірвався шланг від унітаза в туалеті, внаслідок чого вода витікала на підлогу. ОСОБА_9 показала, що ніякого комісійного обстеження їх квартири не було, приходив лише ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що являється власником квартири АДРЕСА_3 , яку здає в оренду військовій частині НОМЕР_1 , і за відповідними договорами у ній проживають працівники цієї військової частини. Свідок припускає, що міг бути перепад тиску у системі, у зв'язку з чим зірвався шланг подачі холодної води до бачка.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вирішуючи питання про доведеність факту затоплення квартири ОСОБА_4 , а також вини ОСОБА_2 у вказаному затопленні, суд враховує наступне.
Як вбачається з договору № 13/КС/2019 від 09.01.2019, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , відповідач прийняв у тимчасове користування квартиру АДРЕСА_3 , та зазначене у договорі майно, що знаходиться у квартирі. Із змісту договору вбачається, що вказана квартира знаходиться у користуванні військової частини НОМЕР_1 згідно з договором оренди від 09.01.2019 № 12/КС/2019, укладеного з власником житла ОСОБА_5 . Квартиру передано у тимчасове користування для проживання ОСОБА_2 та члена його сім'ї ОСОБА_9 .
Як вбачається з договору дарування квартири, посвідченого 15.12.2007 приватним нотаріусом Кузнецовського міського нотаріального округу Сусь Л.У., квартира АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .
Як вбачається з Акту № 1/19 від 21.05.2019, складеного комісією у складі правління ОСББ «ОСББ Будівельників 5/1», квартиру АДРЕСА_1 було залито 20 травня 2019 року з причини відірвання шлангу для підведення холодної води до змивного бачка унітазу у квартирі АДРЕСА_2 того ж будинку, розташованої поверхом вище. Наявність такого факту підтвердив в судовому засіданні і відповідач ОСОБА_2 , а також свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_9
У Акті № 1/19 від 21.05.2019 зазначено, що мешканець квартири АДРЕСА_2 з даним актом ознайомився, однак від його підпису відмовився. Такі обставини відповідачем ОСОБА_2 оспорюються. Його відсутність під час складення акту підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . За таких обставин наведені у даному акті відомості щодо надання даного документу на підпис відповідачу ОСОБА_2 та відмови останнього у його підписанні, суд вважає недостовірними.
Разом з тим, факт затоплення квартири ОСОБА_4 20.05.2019 холодною водою з квартири, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , ніким з учасників процесу не оспорюється, підтверджується вищезазначеним Актом, підстави вважати недостовірними відомості у якому у цій частині у суду відсутні, а також показаннями усіх допитаних судом свідків.
Відповідно до ст.151 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Із змісту ст.ст.158-159 ЖК Української РСР вбачається, що права та обов'язки наймачів житлових приміщень, належних на праві приватної власності, визначаються у договорі найму.
Пунктом 4.2 договору № 13/КС/2019 від 09.01.2019, укладеного між ВЧ НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , передбачено, що користувач зобов'язується дотримуватись Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених у приміщенні несправностей; відшкодувати збитки, завдані житловому приміщенню або майну, що знаходиться у ньому, або майну інших мешканців будинку ним або членами його сім'ї.
Як вбачається з Акту приймання-передавання орендованого житлового приміщення від 09.01.2019, ОСОБА_2 отримав від військової частини НОМЕР_1 розташоване у квартирі обладнання, у тому числі унітаз, у справному технічному стані.
Статтею 819 ЦК України передбачено, що поточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з листа КМКП № 1375 від 31.10.2019, у водопровідній мережі міста Вараш станом на 20.05.2019 з 10.00 год. до 11.00 год. тиск у трубопроводі перебував у межах норм. ОСОБА_2 вказану обставину оспорює, наголошуючи, що подія мала місце орієнтовно з 13.00 год. до 14.00 год., оскільки саме у цей час йому зателефонувала власник житла ОСОБА_5 з повідомленням про затоплення. Разом з тим, суд враховує, що момент відірвання шлангу та початку витоку води у квартирі АДРЕСА_3 не може бути тотожним моменту встановлення її протікання у квартирі АДРЕСА_4 того ж будинку, а також бере до уваги, що будь-яких доказів у підтвердження іншої причини затоплення квартири ОСОБА_4 , відмінної від зазначеної в Акті № 1/19 від 21.05.2019, відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, положення укладеного військовою частиною НОМЕР_1 з ОСОБА_2 договору найму, а також беручи до уваги встановлену безпосередню причину затоплення квартири ОСОБА_4 20.05.2019, суд прийшов до висновку, що таке затоплення мало місце з вини наймача квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , який в порушення вимог законодавства та умов укладеного договору, не забезпечив своєчасний поточний ремонт сантехнічного обладнання у квартирі.
Вирішуючи питання щодо доведеності заподіяння ОСОБА_4 шкоди в результаті затоплення квартири, а також її розміру, суд враховує наступне.
Відповідно до Акту № 1/19 від 21.05.2019, в результаті затоплення 20.05.2019 вищезазначеної квартири було пошкоджено: у коридорі - 4,3 кв.м стелі, 14,0 кв.м стіни, 8,0 п.м електропроводки; у кухні - 6,8 кв.м стелі, 13,0 кв.м стін; у ванні - 2,1п.м електропроводки.
Як вбачається з договору № 120/1 від 19.06.2019, укладеного ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , остання замовила виконання робіт з визначення кошторисної вартості ремонту квартири АДРЕСА_1 після залиття, згідно з переліком, зазначеним у наданому замовником Акті № 1/19 від 22.05.2019 про наслідки залиття.
З локального кошторису на будівельні роботи з виконання ремонту квартири АДРЕСА_1 від 21.06.2019, виконаного проектувальником ОСОБА_11 , вбачається, що ремонту підлягають 10,6 кв.м стелі, 29,8 кв.м стін, 10,1 п.м електропроводки, і вартість цих робіт складає 10612,00 грн. Оспорюючи наведений у локальному кошторисі обсяг ремонтних робіт, будь-яких доказів у спростування вищезазначеного їх об'єму та вартості відповідачем суду не подано, про їх витребування клопотання не заявлялись, призначення судової експертизи не ініціювалось. Враховуючи викладене, а також з огляду на співмірність зазначених у Акті про залиття та кошторисі обсягу робіт, суд вважає доведеним спричинення ОСОБА_4 в результаті затоплення матеріальної шкоди на зазначену у кошторисі суму.
Відповідачем оспорюється наведена у кошторисі вартість робіт також з підстав зазначення у договорі № 120/1 від 19.06.2019 про надання у розпорядження оцінювача Акту про залиття № 1/19 від 22.05.2019, у той час як наданий суду відповідний акт датований 21.05.2019. Будь-яких доказів у підтвердження існування Акту про залиття квартири АДРЕСА_1 від 22.05.2019 суду не надано. З показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також пояснень позивача ОСОБА_4 вбачається, що складення такого акту мало місце саме 21.05.2019. З огляду на відповідність обсягів та переліку ремонтних робіт, зазначених у кошторисі, обсягу пошкоджень, зазначених у наданому суді Акті № 1/19 від 21.05.2019, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що у даному випадку мала місце технічна помилка у зазначенні дати Акту № 1/19 про залиття у договорі № 120/1 від 19.06.2019.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При вирішенні питання про розмір відшкодування позивачці моральної шкоди суд враховує глибину, характер та тривалість її моральних страждань, обсяг відновлювального ремонту. Суд враховує, що 27.05.2019 ОСОБА_4 зверталась до медичного закладу з приводу погіршення стану здоров'я, а також приймає до уваги, що згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії МСЕ № 111562, ОСОБА_4 з 24.12.2007 визначено другу групу інвалідності загального захворювання довічно, що свідчить про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4 і до події. Керуючись засадами розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що в рахунок відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди з відповідача слід стягнути 500,00 грн.
Розподіл судового збору слід провести пропорційно до задоволеної частини позову. Одночасно, з огляду на положення ст.ст.133, 139, 141 ЦПК України, суд вбачає правові підстави для стягнення з відповідача сплаченої ОСОБА_4 вартості послуг з проведення оцінки матеріальної шкоди, завданої затопленням.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 322, 819, 1166, 1167 ЦК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10612 (десять тисяч шістсот дванадцять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої затопленням квартири.
В іншій частині вимог відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені позивачем судові витрати у розмірі 600 (шістсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 28 коп. судового збору.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Повний текст рішення складений 21 лютого 2020 року.
Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина