Провадження №1-кп/447/83/20
Справа №447/2267/19
19.02.2020 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під № 12019140250000413 від 11.09.2019 року, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крупсько, Миколаївського району, Львівської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 125 КК України,
10.09.2019 року близько 13:30 годин, в с.Крупсько Миколаївського району Львівської області, навпроти будинку, 1 по вул. Винниківській, на грунті задавнених неприязних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, під час якого останній умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, завдав удар дошкою по голові ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді переривчастого садна на голові, яке утворилося від дії тупого (тупих) предметів, могло виникнути 10.09.2019 при обставинах, вказаних потерпілим, і відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, однак від дачі показів відмовився. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінивши встановлені по справі обставини та перевіривши докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України ОСОБА_4 вчинив злочин, який віднесений до категорії невеликої тяжкості.
Згідно ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Згідно ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він на «Д» обліку в лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується типово, раніше не судимий.
За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати у межах санкції статті, за якою кваліфікується злочин.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 370,373,374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п”ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений у порядку та строки передбачені ст. 394,395 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1