Справа № 462/1061/20
24 лютого 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області, поліцейського УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Кліща Романа Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім цього, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов ОСОБА_1 , шляхом заборони Управлінню патрульної поліції у Львівській області ДПП звертати до виконання постанову серії ЕАК №2072979 до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, забезпечити позов ОСОБА_1 , шляхом зупинення стягнення уповноваженим на те органом на підставі виконавчого документа або іншого документа (постанова від 06.02.2020 року серії ЕАК №2072979), за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1-2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частинами 1-2 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Саме по собі оскарження в судовому порядку рішення суб'єкта владних повноважень у формі індивідуального акту не є підставою для забезпечення позову шляхом зупинення його дії або встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії. Позивач повинен вказати наявність підстав для забезпечення позову, що визначені п. 1- 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Законом визначено підстави для винесення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Із аналізу наведених положень випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
Позивач повинен обґрунтувати свою заяву та подати докази наявності фактичних обставин з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді заяви про забезпечення доказів покладається виключно на заявника.
Позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта суб'єкта владних повноважень або встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії.
Суд звертає увагу, що подання позовної заяви, предметом якого є визнання постанови протиправною та її скасування, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено та документально не підтверджено наявність обставин, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів забезпечення позову та могли б ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 150-151, 154, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст судового рішення складений 24 лютого 2020 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.