Справа № 444/355/20
Провадження № 1-кп/444/139/2020
24 лютого 2020 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження 12020140240000051, внесеного 28.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , не одружений, не працює, не інвалід, освіта середня, не являється депутатом чи адвокатом, українець, громадянин України, раніше не судимий,
-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
про обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця, жителя та зареєстрованого АДРЕСА_3 , не одружений, не працює, інвалід ІІІ групи, освіта середня, не являється депутатом чи адвокатом, українець, громадянин України, раніше не судимий,
-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 , 28 січня 2020 року, близько 04 годин 50 хвилин, за попередньою змовою в групі осіб із ОСОБА_4 , знаходячись на АДРЕСА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрали з будівлі Жовківської міської ради належні Комунальному підприємству «Туристичний інформаційний центр» дві світлодіодні гірлянди фірми DELUX Motif flash Snowflake 40 см сині Р44 EN вартістю 296 (двісті дев'яносто шість) гривень кожна, чим спричинили Комунальному підприємству «Туристичний інформаційний центр» матеріальної шкоди на загальну суму 592 (п'ятсот дев'яносто дві) гривні.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
06 лютого 2020 року між потерпілим та обвинуваченими була укладена угода про примирення.
Така угода відповідає вимогам ст. 469, 472 КПК України. Угода про примирення містить положення про те, що обвинувачені беззастережно визнали свою винуватість за ч. 2 ст. 185 КК України, узгоджують вид і розмір покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік та покласти обов"язки передбаченні ст. 76 КК України.
Обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені положеннями ст. 476 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченим узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачені ствердили добровільність укладення угоди про примирення між ними та потерпілим, просили її затвердити і призначити їм узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їм зрозумілі.
Потерпілий в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення між ним та обвинуваченим і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, висновок прокурора, суд приходить до висновку, що угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченими слід затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України. Вказаний злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст. 473, 474 КПК України.
Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про примирення добровільно.
Судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, постільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинувачених. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та характеристиці осіб обвинувачених.
Питання речових доказі слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 314, 370, 374, 384, 424, 469, 471-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду, укладену між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про примирення у кримінальному провадженні № 12020140240000051, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 28.01.2020 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування, призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку - 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування, призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку - 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
дві світлодіодні гірлянди фірми DELUX Motif flash Snowflake 40 см сині Р44 EN, що знаходяться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_6 - залишити у його розпорядженні;
змиви з гратів вікон будівлі Жовківської міської ради, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Жовківського ВП Кам"янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області - знищити;
диск із ведеохзаписом, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження № 12020140240000051 - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12020140240000051.
На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, потерпілим виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення Львівським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1