Справа № 454/2150/19
Провадження № 2/444/236/2020
(ЗАОЧНЕ)
17 лютого 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Галина Ігорівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 16 червня 2015 року вона уклала шлюб із відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 79 від 2015 року, у зв'язку із чим змінила своє прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .
Від спільного шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стверджує, що спільне життя з відповідачем не склалося тому що у них різні погляди на життя та сімейні обов'язки.
Вважає, що можливості зберегти сім'ю немає, а тому просить розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи, однак подала на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Питання стягнення судового збору з відповідача просить не вирішувати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час та місце проведення таких був повідомлений за зареєстрованою адресою місця проживання.
Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, заяв про відкладення судових засідань, відзвиву на позовну заяву.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Ч. 4 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання, не з'явився повторно в судове засідання без повідомлення причин, що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подав відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у її відсутності й без участі відповідача та про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції у Львівській області 16.06.2015 року, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрували шлюб 16.06.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції у Львівській області, про що складено відповідний актовий запис № 79. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка- ОСОБА_2 , дружини- ОСОБА_1 (аркуш справи № 3).
У даному шлюбі в сторін народилося двоє дітей, а саме син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (аркуш справи № 5, 6).
З копії довідки № 367/02-18, яка видана виконкомом Угнівської міської ради Сокальського району Львівської області 09.08.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 1990 року народження, жителька АДРЕСА_1 , має наступний склад сім'ї: дочка, ОСОБА_8 , 2008 року народження, син, ОСОБА_5 , 2015 року народження, дочка, ОСОБА_6 , 2016 року народження (аркуш справи №8).
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання є різні погляди на життя та сімейні обов'язки у сторін.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
У відповідності до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сім'я розпалась остаточно, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові та поваги, сім'я фактично не існує. Суд враховує, що відповідач проявив байдужість до збереження шлюбу та сім'ї, оскільки в судове засідання не з'явився, не заявляв клопотань про надання строку для примирення.
А тому суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 768 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується квитанцією (аркуш справи № 1). Суд враховує, що позивач у заяві від 25.11.2019 року просила судовий збір з відповідача не стягувати. А тому незважаючи на те, що позовні вимоги позивача задоволені повністю, питання стягнення з відповідача судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, не підлягає вирішенню, не є предметом розгляду справи, оскільки суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог.
Керуючись статтями 23, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, ч. 1 ст. 280, ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 16.06.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 79.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Зеліско Р. Й.
Повне рішення складено 24 лютого 2020 року.