1-кп/543/1/20
1-кп/543/1/20
"18" лютого 2020 р. сел. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 частина 2 Кримінального Кодексу України
На розгляді Оржицького районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту водій ОСОБА_6 10 березня 2017 року о 20.00 год, керуючи технічно справним службовим транспортом легковим автомобілем марки ВАЗ 211010 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить СТОВ « Агрофірма « Дружба « проїжджаючи в районі будівлі № 33 по вулиці Центральній в с. Круподеринці, Оржицького району, Полтавської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, що значно знижує швидкість та реакцію водія при стеженні за дорожнім рухом, під час руху в темний час доби з увімкненим ближнім світлом фар зі швидкістю 60 км/год, проявив неуважність, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого транспортного засобу та допустив правою передньою частиною автомобіля наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка рухалася по правому краю проїжджої частини у попутному напряму руху водія ОСОБА_6 чим заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Згідно обвинувального акту, водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. « а « п. 2.9 та п. 12.3 Правил дорожнього руху відповідно до яких:
1.Підп. « а « п. 2.9 - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
2.П. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В судовому засіданні представник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про призначення комісійної судової автотехнічної експертизи.
Клопотання мотивував наступним:
1.Необ'єктивністю експерта.
2.Суперечністю проведених експертом розрахунків вимогам методичних підходів, викладених у методичній літературі, мотивувавши тим, що експерт всупереч вимогам методичних розрахунків від довжини сліду гальмування передніх коліс відняв базу автомобіля чим зменшив розрахункову швидкість.
3.Сумнівністю висновку експерта відносно того, що слід гальмування, зафіксований на схемі місця ДТП належить правому передньому колесу автомобіля ВАЗ-211010, мотивуваши тим, що такий висновок експерт зробив помилково лише на підставі осипу скла правого дзеркала та правої половини вітрового скла автомобіля і не врахував при цьому маневр автомобіля вліво та те, що осколки скла могли розлітатися на велику відстань.
4.Помилковістю розрахунків експерта щодо визначення відстані необхідної для безпечного об'їзду пішохода, мотивуючи тим, що експерт не врахував довжину автомобіля.
5.Помилковістю висновку експерта про наявність у водія технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом маневру ліворуч мотивуючи тим, що експерт не взяв до уваги наявність руху в зустрічному напрямку іншого автомобіля та те, що п. 12.3 ПДР регламентує водіям при виникненні небезпеки зменшувати швидкість аж до зупинки або виконати об'їзд перешкоди. Однак експерт не провів розрахунки по уникненню наїзду на пішохода шляхом гальмування.
Прокурор при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду не надавши обгрунтовних пояснень своєї позиції.
Потерпіла та адвокат потерпілої на клопотання заперечили, пояснивши, що висновки експертів відповідають процесуальному законодавству. Зокрема пояснили, що адвокат обвинуваченого не наводить підстав необ'єктивності експерта, дослідження наїзду транспортного засобу на пішохода проводилося із застосуванням методик внесених в Реєстр методик проведення судових експертиз, твердження адвоката в клопотанні щодо частини автомобіля якою відбулося зіткнення з пішоходом побудовано на припущеннях, помилковістю припущень адвоката про неврахування експертом довжини транспортного засобу для об'їзду пішохода та помилковістю висновків адвоката щодо неврахування експертом руху зустрічного автомобіля на момент пригоди. Прохали відхилити клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши докази кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що по даній кримінальній справі проведено дві автотехнічні експертизи.
Згідно висновку експерта від 19.04.2017 року № 184: 1) в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-211010 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди; 2) в умовах даної пригоди водій автомобіля ВАЗ-211010 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом дотримання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху; 3) оцінка дій пішохода ОСОБА_4 не потребує застосування технічних знань.
Згідно висновку експерта від 30.01.2018 року № 37: 1) в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-211010 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 будь-яких невідповідностей вимог Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди, не вбачається; 2) в умовах даної пригоди водій автомобіля ВАЗ-211010 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 не мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування своєчасних мір гальмування з метою зниження швидкості свого руху до швидкості руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху; 3) оцінка дій пішохода ОСОБА_4 не потребує застосування технічних знань.
Таким чином, у вказаних висновках експертів маються суперечності в частині оцінки дій водія ОСОБА_6 .
За таких обставин судом було призначено комплексну судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу.
Згідно висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 07.05.2019 року № 2360/2361:
1.Швидкість руху автомобіля ВАЗ 211010 реєстраційний номер НОМЕР_1 до початку моменту гальмування та на момент наїзду на пішохода ОСОБА_4 , враховуючи довжину сліду гальмування, становила не менше 47, 3 км/год. Визначити швидкість руху автомобіля ВАЗ 211010 з врахуванням пошкоджень, отриманих останнім внаслідок дорожньо-транспортної пригоди експертним шляхом неможливо.
2.Показання водія ОСОБА_6 в частині розташування місця наїзду та швидкості руху автомобіля ВАЗ 211010 на момент пригоди, надані ним під час слідчого експерименту 25.12.2017 року не позбавлені технічної спроможності. Дані щодо видимості елементів проїзної частини дороги і конкретної перешкоди не піддаються експертному аналізу.
3.Показання свідка ОСОБА_8 в частині розташування місця наїзду та швидкості руху автомобіля ВАЗ 211010 на момент пригоди 45.0 км/год, надані нею під час слідчого експерименту 10.04.2017 року з технічної точки зору є неспроможними. Дані щодо видимості елементів проїзної частини дороги і конкретної перешкоди не піддаються експертному аналізу.
4.Відстань, яка необхідна для безпечного об'їзду пішохода, який рухався в напрямку, попутному рухові автомобіля ВАЗ 211010, в умовах даної дорожньої обстановки з врахуванням ситуаційного часу реакції водія шляхом виконання маневру «зміна смуги руху» визначається рівною порядку 40.4 м.
5.Гальмовий шлях автомобіля ВАЗ 211010 в умовах місця пригоди визначається рівним порядку 14.0 м при швидкості 50.0 км/год і 20.12 м при швидкості 60.0 км/год. Зупинковий шлях автомобіля «ВАЗ 211010» в умовах місця пригоди визначається рівним порядку 35.2 м при швидкості 50.0 км/год і 45.5 м при швидкості 60.0 км/год.
6.З мотивів, вказаних в дослідницькій частині висновку експертизи, небезпека для руху водію автомобіля ВАЗ-211010 ОСОБА_6 виникла в момент появи пішоходів в полі зору водія на смузі руху останнього, що відповідає заданому в ухвалі суду.
7.В даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-211010 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2., 12.3., 13.3 «Правил дорожнього руху України». Оцінка дій водія автомобіля ВАЗ-211010 ОСОБА_6 в тій частині, що на момент дорожньо-транспортної пригоди він знаходився в стані алкогольного сп'яніння не вимагає застосування спеціальних технічних знань і може бути надана судом самостійно з врахуванням вимог п. 2.9 а) «Правил дорожнього руху України».
8.За умови збереження прямолінійного напрямку руху і застосування екстреного гальмування водій автомобіля ВАЗ 211010 ОСОБА_6 не мав технічної можливості зупинити автомобіль з моменту виникнення небезпеки для руху, не доїжджаючи до пішохода ОСОБА_4 .
9.За умов, вказаних в дослідницькій частині висновку експертизи, при своєчасному застосуванні маневру та забезпеченням безпечного бокового інтервалу, водій автомобіля ВАЗ 211010 ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 .
10.За вказаних в дослідницькій частині висновку експертизи, дії водія автомобіля ВАЗ НОМЕР_2 ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 13.3 « Правил дорожнього руху « і знаходилися в причинному зв'язку з ДТП.
11.Встановити конкретно яке значення мала несправність автомобіля ВАЗ 211010 реєстраційний номер НОМЕР_1 у вигляді непрацюючого стояночного тормоза гальмівної системи у виникненні дорожньо-транспортної пригоди на момент експертного дослідження неможливо.
12.Питання про місце розташування потерпілої в момент первинного контакту з автомобілем не вирішено.
Допитаний в судовому експерт пояснив, що експертне дослідження проводив об'єктивно, швидкість автомобіля він визначав мінімальну і при цьому віднімав базу автомобіля. Обставину контактування правої передньої частини автомобіля з потерпілою визначав на підставі зруйнованого правого дзеркала та розбитого лобового скла. Відстань до зустрічного транспортного засобу визначав на підставі даних слідчого експерименту. Крім того, сліди гальмування залишені після наїзду, отже автомобіль міг маневрувати. Якщо і врахувати базу автомобіля, то висновки не змінилися б, тим більше, що швидкість автомобіля у вихідних даних була вказана 60 км/год.
Також судом встановлені наступні обставини.
1.Сторона захисту не надала жодного доказу необ'єктивності експерта і по справі загалом такі докази відсутні, відводів експерту не заявлялося. Отже, експертне дослідження проведено об'єктивно.
2.Проведені експертом розрахунки не суперечать вимогам методичних підходів, викладених у методичній літературі, дослідження наїзду транспортного засобу на пішохода проводилося із застосуванням методик внесених в Реєстр методик проведення судових експертиз. Експерт відповідно вимогам методичних розрахунків від довжини сліду гальмування передніх коліс відняв базу автомобіля чим зменшив розрахункову швидкість. Крім того, віднімання бази автомобіля має наслідком похибку не більше 5 км/год як пояснив експерт в судовому засіданні і на його висновки це не впливає. Також суд вважає зазначені сумніви у швидкості автомобіля несуттєвими з огляду на висновок експерта про можливість уникнення наїзду на пішохода шляхом маневрування ( об'їзду ).
3.Сумнівність, на думку адвоката обвинуваченого, висновку експерта відносно того, що слід гальмування, зафіксований на схемі місця ДТП належить правому передньому колесу автомобіля ВАЗ-211010, є безпідставною, адже підтверджується зібраними по справі доказами згідно яких встановлено, що осип скла відбулася внаслідок пошкодження правого дзеркала та правої половини вітрового скла автомобіля. Крім того, сам обвинувачений пояснив, що місце наїзду на пішохода знаходиться на відстані 1, 4 м. від правого краю проїжджої частини.
4.Розрахунки експерта щодо визначення відстані необхідної для безпечного об'їзду пішохода, на думку суду є вірними, оскільки відстань до зустрічного транспортного засобу експерт визначав на підставі даних слідчого експерименту. Враховуючи відстань до зустрічного автомобіля та швидкість автомобіля обвинуваченого і навіть враховуючи визначену адвокатом обвинуваченого відстань для маневру автомобіля, не врахування експертом довжини автомобіля не змінює суттєво висновки експерта тим більше, що сліди гальмування залишені після наїзду, тобто автомобіль міг маневрувати.
5.Висновок експерта про наявність у водія технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом маневру ліворуч зроблено на підставі вихідних даних та слідчого експерименту. Як вбачається з мотивувальної частини висновку експерта, останній взяв до уваги наявність руху в зустрічному напрямку іншого автомобіля про що пояснив і в судовому засіданні. Згідно п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Експерт провів розрахунки по уникненню наїзду на пішохода шляхом об'їзду перешкоди та зробив свої висновки, що відповідає Закону України « Про судову експертизу «, тобто висновок є обгрунтованим. Однак згідно ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для суду та не встановлює вину обвинуваченого і згідно ст. 94 КПК України буде оцінюватися судом в сукупності з іншими доказами по справі з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 350 КПК України, -
1.В задоволенні клопотання адвоката обвинуваченого про призначення комісійної судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України відмовити.
2.Повний текст ухвали буде оголошений 24.02.2020 року о 15 год 00 хв.
3.Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1