Справа № 442/402/20
Провадження № 2-с/442/5/2020
24 лютого 2020 року
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі заяву боржника ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут»про скасування судового наказу №442/402/20 ( 2-н/442/100/2020) від 03 лютого 2020 року,-
встановила:
03.02.2020 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», заборгованість за послуги газопостачання в розмірі 10688,03 грн.та 192,10 грн. судового збору.
Боржник 21.02.2020 року звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу мотивуючи тим, що відповідно копію судового наказу вона особисто не отримувала, і повідомленні про отримання поштового повідомлення не розписувалася. Відповідно до ст.257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 Загальна позовна давність Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою. Просить скасувати судовий наказ.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, а судовий наказ скасуванню, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2020р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заборгованість за надані послуги газопостачання в сумі 10688,03грн. та судовий збір у сумі 192,10 гривень.
П.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення статті, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У п.9 вказаної постанови зазначається, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінивши викладені заявником обставини, вивчивши матеріали справи наказного провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут»до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, вважаю, що вимоги стягувача, з урахуванням обставин, зазначених боржником, повинні розглядатися у позовному провадженні, оскільки вони підлягають доказуванню, і на підставі ч.3 ст.171 ЦПК України, судовий наказ від 03 лютого 2020 року, слід скасувати, оскільки між стягувачем та боржником виник спір про право.
Одночасно суд роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Строки звернення із заявою про скасування судового наказу, боржником не порушені.
Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Керуючись ст.171 Цивільного процесуального Кодексу України, суддя -
постановила:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.
Скасувати судовий наказ від 03 лютого 2020 року, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заборгованість за послуги з газопостачання в розмірі 10688,03 грн.
Роз'яснити стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», що він має право звернутися до суду із такими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гарасимків Л.І.