Справа № 354/1033/13-ц
Провадження № 8/354/1/20
18 лютого 2020 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді: Польської М.В.
секретаря: Савчук М.І.
представника заявника: Федорук Ю.І.
прокурора: Верешка М.І.
представника відповідача: Шемрай С.Б
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року за нововиявленими обставинами, - в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся 18.12.2015 року до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року за нововиявленими обставинами по справі №354/1033/13-ц за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Ворохтянський держлісгосп, до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа передана 01.04.2019р. у провадження судді Польської М.В.
В поданій заяві заявник зазначає, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.09.2014 року, позов Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, задоволено, визнано недійсним державний акт серії ІФ №083738 на право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га, яка розташована в с.Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, виданого Поляницькою сільською радою 03.09.2003 р. ОСОБА_1 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000047, кадастровий номер земельної ділянки 2611092001220020021.
Суди мотивували своє рішення тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку був отриманий на підставі незаконного рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 року. Також, суди посилалися на вирок Галицького районного суду від 20.04.2011 року, який був скасований ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 26.08.2014 року із направленням справи на новий розгляд. Постановою Галицького районного суду від 04.03.2015 року провадження у кримінальній справі було закрито за строком давності. Про вказану обставину заявнику стало відомо згодом в 2015 році, оскільки він не являється стороною кримінального провадження. Також, нововиявленою обставиною є постанова Івано-
Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі №809/184/14, яка була залишена в силі ухвалою як Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року, так і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.08.2014 року, якою встановлено факт чинності рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 року. В той же час ДП ''Ворохтянське ЛГ'' подало до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 року, який був Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року у справі №809/533/15 задоволений. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 року вказану постанову було скасовано. Відтак, на думку заявника, з 16.11.2015 року відновили свою дію судові рішення в адміністративній справі №809/184/14, якими встановлено чинність та законність рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 року. На думку заявника з'явилося багато нових істотних обставин, які не були відомі на момент винесення рішення Яремчанським міським судом, зокрема і ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 року та ще ряд судових рішень. Визнання недійсним державного акта на право власності на землю як правовстановлюючого документа без оспорення рішення, що надало право на отримання цього акта та визнання дій щодо цього факту незаконними не передбачено законом. Відтак, зі скасуванням постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року виникли підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Яремчанського міського суду від 06.05.2014 року. А тому, просить скасувати рішення Яремчанського міського суду від 06.05.2014 року та прийняти нове рішення про відмову в позові прокурора.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала.
Прокурор (позивач) в судому засіданні заперечив щодо задоволення заяви.
Представник відповідача Сташук ОСОБА_2 . вважає заяву такою, що підлягає до задоволення.
Представник відповідача Поляницької сільської ради в судому засіданні заперечила щодо задоволення заяви, а в подальшому клопотала про розгляд справи за її відсутності з поважних причин.
Заслухавши пояснення представника заявника, прокурора та представника відповідача, подані письмові пояснення, повно та всебічно дослідивши доводи скарги та наявні докази в матеріалах цивільної справи № 354/1033/13-ц, суд прийшов до переконання, що у задоволенні заяви слід відмовити, з врахуванням наступного.
За вимогами ст.361 ЦПК України (чинної на час подачі заяви до суду) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України (чинної на час постановлення ухвали за поданою заявою) рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо
неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч.2 ст. 423 ЦПК України).
Заявник вказує в заяві на основні чотири обставини, які дають підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами: скасування вироку від 20.04.2011р., на який посилався суд в рішенні від 06.05.2014 року, касаційним судом 26.08.2014р, за результатами якого постановою Галицького районного суду провадження у кримінальній справі було закрито за строком давності; набрання чинності 29.07.2014 року постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі №809/184/14; скасування Постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року у справі №809/533/15 ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 року; та незаконність визнання недійсним державного акта на право власності на землю як правовстановлюючого документа без оспорення рішення, що надало право на отримання цього акта.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року у справі № 354/1033/13-ц позов Івано-Франківсього міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 03.09.2003 р. задоволено, визнано недійсним державний акт серії ІФ №083738 на право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га, яка розташована в с.Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, виданого Поляницькою сільською радою 03.09.2003 р. ОСОБА_1 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000047, кадастровий номер земельної ділянки 2611092001220020021 ( а.с.39-40 т.2).
Дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.09.2014 року ( а.с.57-61 т.3) та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2014 року ( а.с.179-180 т.3).
В судових засіданнях та письмових запереченнях на заяву позивач зазначає, що із поданої заяви відповідача ОСОБА_1 не вбачається та останнім не наведено, які підстави, визначені у ст.361 ЦПК України, надають право суду для перегляду раніше постановленого та залишеного в силі вищими судовими інстанціями судового рішення у даній справі. Заявник - відповідач нововивиявленими обставинами називає скасування вироку Галицького районного суду від 20.04.2011 року у кримінальній справі щодо посадових осіб Поляницької сільської ради, а також прийняття Львівським апеляційним адміністративним судом рішення у справі №809/533/15.
Вирок Галицького районного суду від 20.04.2011 року у кримінальній справі №248436 щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, був скасований ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 26.08.2014 року.
Однак, на момент скасування вироку по зазначеній кримінальній справі дана цивільна справа №354/1033/13-ц за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Ворохтянський держлісгосп, до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, перебувала в провадженні Апеляційного суду Івано-Франківської області. Водночас при перегляді справи в апеляційному порядку, судом досліджувалися докази в сукупності, в тому числі й щодо результатів судового розгляду кримінальної справи №248436. Незважаючи на це, Апеляційним судом Івано-Франківської області винесено ухвалу від 03.09.2014 року, якою залишено в силі рішення першої інстанції про задоволення позову прокурора.
Враховуючи те, що суду при розгляді цивільної справи було відомо про скасування вироку Галицького районного суду, наведена відповідачем дана обставина не є нововиявленою.
Як вбачається з постанови Галицького районного суду від 04.03.2015р. (а.с.174-184 т.4)
провадження у кримінальній справі було закрито за строком давності притягнення до кримінальної відповідальності. Водночас, постановою Галицького районного суду від 04.03.2015р. також встановлено, що члени організованої групи склали та видали завідомо неправдиві рішення виконкому Поляницької сільської ради, в т.ч. від 10.07.2003р. №27, якими вилучено з Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ земельних ділянок загальною площею 40.69га, віднесено їх в землі запасу сільської ради, змінено цільове призначення з земель лісфонду в землі житлової та громадської забудови, які підписав та завірив печаткою сільський голова. У подальшому члени організованої групи склали та видали завідомо неправдиві додатки до рішень виконкому Поляницької сільської ради, в т.ч. від 10.07.2003р. №27, яким надано громадянам земельні ділянки. Рішення про вилучення земель державної власності не приймались.
Позивач також стверджує, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 року є фіктивним, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, і не ставить під сумнів його законність. Також прокурор зазначає, що заявник ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість дізнатись про постанову у кримінальній справі №248436 із відкритих джерел та подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ще в квітні 2015 року, оскільки постанова Галицького районного суду у кримінальній справі № 248436 набрала законної сили 04.03.2015 року та була розміщена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, до якого є вільний доступ.
Отже, скасування вироку у кримінальній справі та закриття провадження у кримінальній справі, не встановлює законність рішення виконкому Поляницької сільської ради від 10.07.2003р. №27, оскільки жодних рішень про вилучення земель державної власності не приймалось, як і не приймались додатки до рішення про надання земельних ділянок в т.ч. ОСОБА_1 площею 0.10га., на підставі якого було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована в с.Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, Поляницькою сільською радою 03.09.2003 р. ОСОБА_1 .
Представник Поляницької сільської ради також вказала суду на те, що скасування вироку та прийняття за результатами нового розгляду справи ухвали, в якій зроблено аналогічні висновки про підробку рішень виконкому, зловживання службовим становищем посадовими особами Поляницької сільської ради не спростовує обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та не може вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Щодо доводів заявника про набрання чинності 29.07.2014 року постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі №809/184/14 слід вказати таке.
Як зазначено вище, рішення першої інстанції від 06.05.2014р. було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.09.2014 року. Отже, на час розгляду судом апеляційної інстанції дане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року вже було прийняте у справі №809/184/14, яким як вважає заявник встановлено факт чинності рішення виконкому Поляницької сільської ради від 10.07.2003р. №27, набрало чинності та було відоме відповідачу ОСОБА_1 .
Окрім того, як вбачається з постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014р. (а.с.12-18 т.4) позов подавав ОСОБА_1 разом з іншими громадянами, предметом спору було рішення Поляницької сільської ради від 09.02.2005р. №114 «Про розгляд протесту першого заступника прокурора Івано-Франківської області», яким скасоване рішення виконкому від 10.07.2003р. №27.
Представник Поляницької сільської ради в письмових запереченнях звернула увагу суду на те, що заявник посилався на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі №809/184/14 в суді І-ї інстанції при розгляді даної цивільної справи. Отже, заявник не міг не знати про наявність рішення апеляції на стадії оцінки апеляційним судом рішення від 06.05.2014р. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року дана постанова залишена фактично без змін. Також не змінена і не скасована і Вищим адміністративним судом України. Як видно з ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.09.2014 року в даній справі №354/1033/13-ц заявник посилався в скарзі на рішення суду по справі №809/184/14, яке на той момент вже набрало законної сили. Отже, воно ніяким чином не може бути нововиявленою обставиною.
Такі доводи як прокурора, так і представника Поляницької сільської ради є вірними на переконання суду.
Дійсно, як вбачається із апеляційної скарги ОСОБА_1 поданої 16.05.2014 року до Апеляційного суду Івано-Франківської області (а.с.67-71 т.2), апелянт ОСОБА_1 посилається на вказану постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі №809/184/14, та долучає її копію до апеляційної скарги (а.с.72-76 т.2). Отже, на момент розгляду справи апеляційним судом Івано-Франківської області заявнику дійсно було відомо про факт існування такої постанови суду першої інстанції та результат такого розгляду судом апеляційної інстанції.
Щодо скасування Постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року у справі №809/533/15 ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 року (а.с.7-11 т.4), то слід зазначити таке.
Прокурор зазначає, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року у справі №809/533/15 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ДП ''Ворохтянське лісове господарство'', відділу Держземагенства у м.Яремче про визнання чинним рішення №27 від 10.07.2003 року виконавчого комітету Поляницької сільської ради та задоволено зустрічний позов ДП ''Ворохтянське лісове господарство''до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, відділу Держземагенства у м.Яремче, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та скасування рішення №27 від 10.07.2003 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2015 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року з підстав непідсудності даної справи №809/533/15 адміністративному суду.
При чому, дійсно як вбачається зі змісту даного рішення, судом апеляційної інстанції не надавалась оцінка встановленим судом першої інстанції обставинам, а провадження у справі закрито. Таким чином, наведені у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду відомості не перевірялись судом в апеляційному порядку, не набули законної сили в розумінні ст..61 ЦПК України.
Заперечуючи вимоги заяви щодо даних обставин, представник Поляницької сільської ради суду зазначив, що в справі №809/533/15 не йдеться про жодне зупинення чи відновлення дії рішення суду по іншій справі на яке посилається заявник, а саме постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року в справі №809/184/14, якою буцімто визнано дійсність рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 року. Тому, по-перше рішення в цих двох справах мають різний предмет і не є пов'язаними, а по-друге чинне процесуальне законодавство не знає такої правової конструкції як відновлення рішення в одній справі шляхом прийняття рішення в іншій справі (як зазначає заявник). Така правова позиція заявника пов'язана із навмисним вигадуванням нововиявленої обставини, протиправним підтасуванням строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (перенесення його перебігу на 16.11.2015 року).
Відповідно до п.3,4,5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2014 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в
установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
При цьому, судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
У Постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04.11.2019 року у справі №354/243/19, зазначено, що частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до
нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Як вбачається із ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.09.2014 року, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, виданий 03.09.2003 року ОСОБА_1 з порушенням земельного законодавства, внаслідок зловживання своїм службовим становищем посадовими особами, що підтвердженого вироком Галицького районного суду від 20.04.2011 року. На підставі зазначених обставин, суд першої інстанції правильно визнав зазначений акт на право приватної власності не дійсним. Так, згідно вироку Галицького районного суду від 20.04.2011 року, який набрав законної сили, відповідно до ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.04.2013 року, ОСОБА_3 , будучи сільським головою с.Поляниця з 1999 року, спільно з підлеглим йому- спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_4 , склали та видали неправомірні рішення Поляницької сільської ради та додатки до них, зокрема №27 від 10.03.2003 року про вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ нібито в землі запасу сільської ради, зміни цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови. Однак, вказане рішення фактично виконкомом у встановленому порядку не приймалось. Проте, у відповідності до вищезгаданого рішення виконкому ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га з послідуючою видачею державного акту на право власності. Підставами неправомірності рішення виконкому Поляницької сільської ради №27 від 10.03.2003 року є відсутність і повноваження виконавчого органу на врегулювання земельних відносин та і відсутність згоди землекористувача на вилучення земельних ділянок.
В розумінні Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2014 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»вищезазначені обставини не є нововиявленими, не входять до предмету доказування у даній справі та не впливають на висновки суду у ній.
Заявником до заяви не додано жодного документального підтвердження дати, коли останньому стало відомо про нововиявлені обставини, однак в судовому засіданні представник заявника зазначив, що таке стало відомо у листопаді 2015р.
За вимогами ст.362 ЦПК України (в редакції на час звернення до суду) заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
Обставини встановлені судом та вказані вище, надають право суду стверджувати і про пропуск заявником строків на звернення із такою завою до суду. Водночас, факти, на які посилається заявник не є нововиявленими, а тому вказана заява ОСОБА_1 в цілому є не обґрунтована, недоведена та не підлягає до задоволення.
Щодо зазначених у заяві підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами - незаконність визнання рішенням суду від 06.05.2014р. недійсним державного акта на право власності на землю як правовстановлюючого документа без оспорення рішення, що надало право на отримання цього акта, то такі доводи могли бути предметом оцінки судами при розгляді цивільної справи (апеляція, касація) , і в жодному разі такі не є підставою для нововиявлених обставин.
Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а тому підставою для скасування судового рішення є лише істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (ч.2 ст.423 ЦПК України).
Саме таке роз'яснення надано постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2014 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами».
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року за нововиявленими обставинами, слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 423-429, 258-261, 263, 268, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2014 року за нововиявленими обставинами,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду) протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 21.02.2020р.
Головуючий суддя: М.В.Польська