Справа № 352/2601/19
Провадження № 2/352/360/20
13 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Гундич Г.В.
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.
Заявлений позов обґрунтовувала тим, що її батько ОСОБА_3 був власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , що мало статус майна колгоспного двору. На момент вступу в дію Закону України «Про власність» 15.04.1991 р. у даному колгоспному дворі проживали: батько ОСОБА_3 , мама ОСОБА_4 , таким чином вони були співвласниками будинковолодіння у рівних долях по 1/2 частці. ІНФОРМАЦІЯ_1 мама померла, належну їй Ѕ частку успадкував батько, ставши одноосібним власником будинковолодіння. 01.09.2000 р. батько склав заповіт, посвідчений секретарем Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, згідно якого все належне йому на день смерті майно заповів позивачці. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька відкрилась спадщина на належне йому будинковолодіння, яку прийняла позивачка як єдиний спадкоємець за заповітом, відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інший спадкоємець за законом - син позивачки ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі, у встановленому законом порядку відмовився від спадкування. У зв'язку з належністю спірного будинковолодіння до колгоспного двору та відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину просила визнати за нею право власності на вказане будинковолодіння.
Представник позивача у підготовче засідання не з'явилася, у поданій суду заяві просила справу розглянути у відсутності сторони позивача, позов підтримала і просила його задоволити.
Відповідач у підготовче засідання не з'явився, у поданій суду заяві позов визнав, щодо його задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Встановлено, що згідно рішення виконкому Тисменицької районної ради народних депутатів № 111 від 14.06.1989 р. за батьком позивачки ОСОБА_3 як головою колгоспного двору визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 . 15.06.1989 р. виконком Павлівської сільської ради видав ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на дане будинковолодіння, тоді ж за останнім Івано-Франківським ОБТІ зареєстровано право власності.
Спірне будинковолодіння, ринкова вартість якого на даний час складає 199976 грн., мало статус колгоспного двору, майно якого відповідно до вимог ст. 120, 123 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) належало його членам у рівних частках на засадах спільної сумісної власності.
Станом на 1991 р. у дворі проживали ОСОБА_3 - голова двору, його дружина ОСОБА_4 . Ці двоє членів двору мали право власності на майно колишнього колгоспного двору, оскільки на день введення в дію Закону України «Про власність» (15 квітня 1991 р.) проживали однією сім'єю в даному колгоспному дворі. Після набрання чинності Законом України «Про власність» вони стали співвласниками будинковолодіння по 1/2 частині.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну їй 1/2 частину будинковолодіння, яку прийняв її чоловік ОСОБА_3 , оскільки постійно проживав на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем. У зв'язку з цим останній став одноосібним власником спірного будинковолодіння.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 позивачка як єдиний спадкоємець за заповітом, посвідченим 01.09.2000 р. секретарем Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, прийняла спадщину відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем. Інший спадкоємець за законом четвертої черги ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі, від спадкування відмовився.
Вказані обставини, які відповідачем не заперечувались, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що належність спірного будинковолодіння до колгоспного двору та відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивачку можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, за нею слід визнати право власності на спірне будинковолодіння у порядку спадкування за заповітом після померлого батька.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 120,123 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.), ст. 1223, 1268 ЦК України, керуючись ст. 200, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майнозадоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 вартістю 199976 грн. у порядку спадкування за заповітом, посвідченим 01.09.2000 р. секретарем Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, після померлого ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 21.02.2020 р.
Суддя М.М.Хоминець