Справа № 362/734/16-ц
Провадження № 2/362/27/20
19 лютого 2020 рокуВасильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
з участю секретаря - Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі, -
У лютому2016 року позивач звернулась до суду з позовом про поділ в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши кожній у власність відокремлені частини житлового будинку та господарських споруд що відповідають розміру Ѕ частки кожної із сторін у спільному майні.
В жовтні 2019 року представник позивача подала до суду уточнюючу позовну заяву виходячи із висновків судової будівельної-технічної експертизи та просила: виділити в натурі ОСОБА_1 належну її на праві спільної часткової власності 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 28,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в складі: приміщення 1 площею - 11.6 кв.м., приміщення 1-1 - площею 5.3 кв.м., приміщення1-2- площею - 18.6 кв.м., приміщення 1-3 - площею 9.4 кв.м., приміщення 2 площею - 8.0 кв.м., допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ. «В», погріб літ. «Г», хвіртка, Ѕ частина огорожі. Припинити право спільної часткової власності та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 28,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в складі: приміщення 1 площею - 11.6 кв.м., приміщення 1-1 - площею 5.3 кв.м., приміщення1-2- площею - 18.6 кв.м., приміщення 1-3 - площею 9.4 кв.м., приміщення 2 площею - 8.0 кв.м., допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ. «В», погріб літ. «Г», хвіртка, Ѕ частина огорожі. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки на домоволодіння в розмірі 38 391,00 грн.
Позивач у судове засідання не з'явилась, представник позивачаподаладо суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, від її представника до суду надійшла заява про слухання справи за їх відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право особи на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.
У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено також ст. 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричиняє припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».
У частині другій статті 367 ЦК України визначено, що в разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи зі змісту цієї норми, поділ є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.
Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до роз'яснень у пунктах 6 та 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Судом встановлено, що Позивач являється власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою надвірнихбудівель, про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.02.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Бобковим О.В. (а.с. 11).
Крім Позивача співвласникомЅ частини вказаного житлового будинку являється ОСОБА_2 , про що свідчить Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №623654 від 18.05.2006 року (а.с. 12).
Фактично, станом на даний момент між співвласниками склався усталений умовний порядок користування спільним будинком, що також може бути підтверджено технічним паспортом на будинок (а.с. 88).
Згідно Висновку експерта КНДІСЕ № 18363/18-43/21120/19-43 від 19.08.2019 року, у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва існує технічна можливість розподілу житлового будинку на дві квартири та розподіл господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , відповідно до Додатку №2 до висновку.
Відповідно до висновку в разі поділу будинку згідно Варіанту №2 відступ від ідеальних часток становитиме: для першого співвласника ( ОСОБА_1 ) Ѕ ідеальних часток: 177 742 - 139 351 = на 38 391 грн. менше, та для другого співвласника ( ОСОБА_1 ) Ѕ ідеальних часток: 261 133 - 177 742 = на 38 391 грн. більше, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація в розмірі 38 391,00 грн. При фактично встановленому порядку користування спірним будинком (фактичному варіанті розподілу домоволодіння) арифметичні частки співвласників складають: перший співвласник: 139 351/355 484= 39/100 або 39%, другий співвласник: 261 133/355 484 = 61/100 або 61%.
Досліджуючи матеріали справи та вищезазначений висновок експерта, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що запропоновані приміщення для виділу співвласникам Варіант №2 до Висновку № 18363/18-43/21120/19-43 від 19.08.2019 року спірного житлового будинку буде відповідати найкращим інтересам сторін.
Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із частиною другою статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274-279, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов - задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1 належну її на праві спільної часткової власності 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 28,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в складі: приміщення 1 площею - 11.6 кв.м., приміщення 1-1 - площею 5.3 кв.м., приміщення1-2- площею - 18.6 кв.м., приміщення 1-3 - площею 9.4 кв.м., приміщення 2 площею - 8.0 кв.м., допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ. «В», погріб літ. «Г», хвіртка, Ѕ частина огорожі.
Припинити право спільної часткової власності та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 28,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в складі: приміщення 1 площею - 11.6 кв.м., приміщення 1-1 - площею 5.3 кв.м., приміщення1-2- площею - 18.6 кв.м., приміщення 1-3 - площею 9.4 кв.м., приміщення 2 площею - 8.0 кв.м., допоміжні приміщення - сарай, літ. «Б», літня кухня літ. «В», погріб літ. «Г», хвіртка, Ѕ частина огорожі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки на домоволодіння в розмірі 38 391,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 9 635,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.М. Ковбель