Справа № 226/3570/19
Справа 226/3570/19
Провадження № 2/226/99/2020
Р I Ш Е Н Н Я
13 лютого 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Коваленко Т.О.,
за участі секретаря Ковальовій І.О.,
учасники судового провадження:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 (відсутня),
третя особа представник ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав до відповідача ОСОБА_2 у якому зазначив, що з відповідачем ОСОБА_2 з липня 2010 року до вересня 2014 року проживали у фактичних шлюбних відносинах. Мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Припинили сімейні стосунки з відповідачем через невиконання нею жіночих обов'язків у повсякденному житті та побуті, а також через невиконання належним чином обов'язків щодо виховання, утримання сина. Відповідач могла не ночувати вдома, була байдужою до сина, зловживала спиртними напоями, вела непристойний спосіб життя, наслідками чого були постійні сварки, свідком яких була дитина. Після припинення стосунків, дитина певний час проживала з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Він періодично навідувався до сина, приймав участь в його вихованні та добровільно надавав відповідачу кошти для утримання сина. У цей період відповідач продовжувала вести звичний для неї спосіб життя, зловживала спиртними напоями, у зв'язку з чим дитина у два роки залишалась без догляду та належного годування. На початку березня 2014 року йому зателефонували сусіди відповідачки по АДРЕСА_2 та повідомили, що дитина цілий день перебуває на вулиці без нагляду, оскільки мати дитини вже третій день знаходиться у нетверезому стані, а дитина голодна, брудна, легко не по сезону одягнена ходить по вулиці. Він забрав дитину додому. Відповідач зателефонувала лише через чотири дні і вмовила його повернути сина, обіцяючи виправитись та припинити вживати спиртне. Він повернув сина, але у травні 2015 року все повторилось: зателефонували сусіди і повідомили, що ОСОБА_2 вже тиждень пиячить, а дитина залишається без догляду. Він забрав сина у відповідачки і звернувся до органу опіки та піклування з приводу визначення місця проживання дитини. Рішенням виконкому від 15 липня 2015 року визначено місце проживання ОСОБА_5 разом з ним. З травня 2015 року ОСОБА_2 повністю усунулась від обов'язків по вихованню і утриманню дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не займається його навчанням, підготовкою до самостійного життя. Всі питання матеріального забезпечення дитини, його виховання покладені на нього. Оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, просив суд позбавити її батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Надав суду пояснення аналогічні обставинам, викладеним у позові. Додав, що він не перешкоджав відповідачу зустрічатися з їх сином, навпаки, в 2016 році він ініціював питання про позбавлення батьківських прав відповідача, щоб змусити її якимось чином виконувати батьківські обов'язки. Але відповідач лише один раз, після рішення органу опіки та піклування у 2015 році про визначення місця проживання дитини, прийшла до нього додому і вимагала повернути їй дитину. Але це було пов'язано із припиненням виплат на дитину, які їй раніше сплачували. Приходила у той раз відповідач у стані алкогольного сп'яніння, тому дитину він їй не давав. Після цього інциденту відповідач жодного разу не приходила, не телефонувала, ніяким чином не допомагала в утриманні та вихованні дитини. З 2015 року він не змінював ні місце проживання, ні номер телефону і ніяким чином сам не намагався перешкоджати відповідачу відвідувати та бачитись з дитиною. У грудні 2019 року, коли він подав до суду цей позов, він намагався зв'язатися з відповідачем, але за місцем реєстрації через відсутність енергопостачання вона не мешкала. Знайшли її на квартирі, яку вона винаймала. До відповідача він їздив з дружиною та дитиною, але відповідач навіть не підійшла до дитини, ніяким чином не висловлювала наміри або бажання спілкуватись з сином. Він бажає позбавити відповідача батьківських прав, щоб повністю взяти на себе відповідальність за виховання дитини, а, крім того, у подальшому вирішення цього питання потрібне для всиновлення його сина дружиною ОСОБА_6 , яку син вважає своєю мамою.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явилась по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи за її участі сповіщена належним чином, надала суду заяву у якій зазначила, що викладені в позовні обставини відповідають дійсності, з позовними вимогами згодна в повному обсязі та просить суд розглядати справу за її відсутності (арк.спр.60).
Інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надходили.
Представник третьої особи органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мирноградської міської ради Кизим Є.І. в судовому засіданні позов підтримала. Запевнила, що позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , на думку органу, він імені якого вона бере участь у справі, буде відповідати інтересам дитини.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
17.12.2019 року ухвалою судді відкрите провадження у даній справі, призначено справу до підготовчого судового засідання о 09.00 год. 14.01.2020 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.
14.01.2020 року було відкладено підготовче судове засідання у зв'язку із першою неявкою відповідача на 09.30 год. 23.01.2020 року.
23.01.2020 року ухвалою судді було призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні о 10.30 год. 10.02.2020 року та витребувано докази у Комунального некомерційного підприємства «Мирноградська центральна міська лікарня», а саме: надати інформацію про стан здоров'я відповідача ОСОБА_2
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с. 10).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 09 червня 2015 року (а.с. 52, 69). ОСОБА_2 на обліках в Управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради, Управлінні пенсійного фонду України в м. Димитрові та Мирноградському міському центрі зайнятості, не перебуває (а.с. 29, 84,85). На обліку в лікувально-діагностичному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Мирноградська центральна міська лікарня» Мирноградської міської ради не перебуває (а.с. 87).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Димитровської міської ради від 15.07.2015 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в родині батька, ОСОБА_1 (а.с. 12).
Дитина ОСОБА_4 здоровий, на диспансерному обліку в Мирноградській міській центральній лікарні не перебуває (а.с. 24). На даний час дитина проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 40). Навчається ОСОБА_4 у 1-В класі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - Ліцей «Гармонія» Мирноградської міської ради (а.с. 86). За характеристикою, наданою навчальним закладом, щодо ОСОБА_4 , за час навчання мати життям дитини не цікавилась, не спілкувалась з вчителями, не забирала дитину додому, не цікавиться навчальними досягненнями та успіхами сина, не створює умов для його фізичного та психічного розвитку. Вихованням та всебічним розвитком дитини займається батько (а.с. 86).
Орган опіки та піклування Мирнограсдької міської ради у висновку № 001 від 07 лютого 2020 року вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 доцільним стосовно сина ОСОБА_4 (а.с. 82-83).
Свідок ОСОБА_6 , яка є дружиною позивача, в судовому засіданні дала покази аналогічні поясненням позивача. Зазначила, що вона особисто пропонувала відповідачу приходити в гості і спілкуватись з сином, але відповідач, крім одного відвідування у 2015 році у стані алкогольного сп'яніння, жодного разу до сина не прийшла. Їй відомо, що іншим людям відповідач розказує, що у неї відібрали дитину і вона обов'язково його поверне, але фактично будь-яких дій, направлених на виконання своїх батьківських обов'язків, не вчиняє. Незважаючи на те, що син називає її мамою, в їх родині не приховують інформацію, що відповідач є рідною матір'ю ОСОБА_4 і якщо б відповідач бажала, вона не заперечує проти їх спілкування.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що протягом тривалого періоду часу проживала поруч з відповідачем по АДРЕСА_2 . Їх діти одного віку і вона часто була свідком, у той період коли ще син відповідача проживав з нею, як ОСОБА_4 гуляв без догляду на вулиці, мав неохайний вигляд. Їй здавалось, що порівняно з її дитиною, ОСОБА_4 відставав у розвитку. Відповідач часто зловживала спиртними напоями і могла по декілька днів уходити у запої. Коли позивач забрав сина до себе, відповідач жалілась, що у неї забрали сина і що хоче його повернути. Про це вона завжди казала у стані алкогольного сп'яніння, коли була твереза - ні. У цей час вона працює адміністратором у магазині «АТБ-Маркет» на мікрорайоні «Западний» і інколи бачить відповідачку, яка приходить за покупками. Кожного разу приходить з різними чоловіками і часто купує спиртне.
V. Оцінка суду.
Дослідивши надані суду дані у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 18 та частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ці положення міжнародного законодавства знайшли своє визначення у законодавстві національному, відповідно до вимог статті 150 Сімейного кодексу України якого, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину. За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У випадку виникнення підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, зокрема у разі ухилення від своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
При цьому, наведені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідач ОСОБА_2 допустила всі зазначені фактори щодо малолітнього ОСОБА_4 , взагалі самоусунувшись від його виховання протягом більш ніж чотирьох років, від його утримання весь цей час. Тривалість невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків свідчить про свідоме нехтування нею цими обов'язками.
Малолітній ОСОБА_4 , опитаний у судовому засіданні, взагалі не пам'ятає відповідача. У свідомості дитини відсутні почуття любові, поваги до відповідача, або будь-який інший емоційний зв'язок із своєю біологічною матір'ю. Все це свідчить про відсутність відповідача у житті дитини протягом тривалого періоду часу. З поведінки позивача та його дружини ОСОБА_6 в судовому засіданні і у присутності дитини, вбачається, що вони не приховують походження дитини, інформацію про біологічну матір дитини від самої дитини, що свідчить, у тому числі, про відсутність перепон з їх боку щодо спілкування відповідача із сином. Даних на протилежне відповідачем суду не надано.
В судовому засіданні, на підставі даних, наданих Мирнограсдькою центральною міською лікарнею, Мирноградським міським центром зайнятості, органу опіки та піклування Мирноградської міської ради встановлено, що відповідач ОСОБА_2 здорова, протипоказань для працевлаштування не має, але зусиль для працевлаштування не робить, матеріально дитину не забезпечує, взагалі не приймає участі у її вихованні і не цікавиться її життям.
Доказів на підтвердження поважності ухилення від виконання батьківських обов'язків суду не надано.
Враховуючи всі обставини, задля захисту інтересів малолітнього ОСОБА_4 , суд вважає необхідним позбавити відповідача ОСОБА_2 стосовно нього батьківських прав.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 768,40 грн.
На підставі, ст.ст. 150,164,180 СК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 141, 259, 265, 280-288, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа орган опіки та піклування виконкому Мирноградської міської ради: служба у справах дітей (місце розташування: м.Мирноград Донецької області, вул.Центральна, 9, код за ЄДРПОУ 33123536) про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками ап еляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 21 лютого 2020 року.
Суддя Т.О.Коваленко