Справа № 350/227/18
Номер провадження 2/350/138/2020
10 лютого 2020 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі :
головуючого судді Бейка А.М.
секретаря Маєвської С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центральної районної лікарні Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області» про визнання незаконним та скасування наказу, суд -
у провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до КНП «Центральної районної лікарні Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області» про визнання незаконним та скасування наказу №315 від 13.12.2017 року «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України»(із змінами згідно з наказом №323 від 28.12.2017р.).
Крім того, ухвалою Рожнятівського районного суду від 02.04.2018 року про забезпечення позову, відповідно до заяви позивача ОСОБА_1 , зупинено дію наказу №315 від 13.12.2017р. «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України» (із змінами згідно з наказом №323 від 28.12.2017р.) до вирішення спору по суті між позивачем ОСОБА_1 та Комунальним закладом «Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області».
У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати наказ №315 від 13.12.2017 року «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України»(із змінами згідно з наказом №323 від 28.12.2017р). /далі Наказ/.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що працює на 0,5 посади лікарем гінекологом дитячого та підліткового віку жіночої консультації пологового будинку. У п.1 наказу №315 від 13.12.2017 року «Про переміщення працівників у порядку пункту 2 ст.32 КЗпП України» вказано - вивести зі штатного розпису жіночої консультації пологового будинку Калуської ЦРЛ 0,5 посади лікаря-гінеколога дитячого та підліткового віку жіночої консультації пологового будинку Калуської ЦРЛ та введено 0,5 посади лікаря гінеколога дитячого та підліткового віку в поліклінічне відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ. Пунктом 2 цього наказу позивача ОСОБА_1 , який працює на 0,5 посади лікаря-гінеколога дитячого та підліткового віку жіночої консультації пологового будинку Калуської ЦРЛ, відповідно до п.2 ст.32 КЗпП України, перемістити на 0,5 посади лікаря-гінеколога дитячого та підліткового віку в поліклінічне відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ з 01.01.2018 року. Наказом №323 від 28.12.2017р. «Про внесення змін до наказу №315 від 13.12.2017 року «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України» внесено зміни та викладено п.2 у наступній редакції :
ОСОБА_1 , який працює на 0,5 лікаря-гінеколога дитячого та підліткового віку жіночої консультації пологового будинку Калуської ЦРЛ, відповідно до пункту 2 статті 32 Кодексу законів про працю України, перемістити на 0,5 посади лікаря-гінеколога дитячого та підліткового віку в поліклінічне відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ в п'ятиденний термін з дня виходу на роботу після перебування на листку непрацездатності».
Позивач вважає, що наказ №315 від 13.12.2017 року «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України»(із змінами згідно з наказом №323 від 28.12.2017р.) є незаконним, суперечить вимогам чинного законодавства та є таким, що порушує його права та законні інтереси, виходячи з наступних міркувань.
При винесенні Наказу відповідач прийшов до висновку, що ОСОБА_1 можна перемістити в інший структурний підрозділ без його згоди, зіславшись на ч.2 ст.32 КЗпП України. Однак у даній спірній ситуації існує зміна істотних умов праці. Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Крім того позивач вказав на те, що відповідно до ч.1 ст.32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, установу, організацію, допускається тільки за згодою працівника. А так як своєї згоди на переведення позивач ОСОБА_1 не давав, тому відсутні підстави для прийняття Наказу. Через це Наказ слід визнати незаконним та скасувати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак у попередніх судових засіданнях позовну вимогу підтримував у повному об'ємі та просив її задоволити. 10.02.2020 року у судове засідання черговий раз не прибув, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. До початку судового розгляду по суті направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він перебуває на листку непрацездатності.
У судове засідання 10.02.2020 року представники відповідача КНП «Центральної районної лікарні Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області» - Онушканич І.В. та Кінаш Н.О. не з'явились, однак у попередніх судових засіданнях позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні. Зі змісту заяви від 20.01.2020 року вбачається, що представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить судові засідання проводити без його участі.
У судовому засіданні16.05.2018 року свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що згідно наказу №315 від 13.12.2017 року «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України»(із змінами згідно з наказом №323 від 28.12.2017р.) вона повинна працювати на посаді акушерки поліклінічного відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ. Однак оглянувши кабінет поліклінічного відділення дитячої лікарні, у якому вона разом із лікаря-гінеколога дитячого та підліткового віку ОСОБА_1 мала би працювати, вважає його не придатним для роботи. Хоча у цьому ж поліклінічному відділенні дитячої лікарні, у інших кабінетах, працюють інші лікарі та приймають хворих.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями тст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Копіями наказу №315 від 13.12.2017р. та №323 від 28.12.2017р./а.с.5-6/ підтверджено, що адміністрацією Калуської ЦРЛ були винесені оскаржувані накази.
Копією трудової книжки позивача ОСОБА_1 /а.с.7-8/ підтверджено, що останній працював лікарем-гінекологом дитячого та підліткового віку жіночої консультації пологового будинку.
Копією витягу зі статуту/а.с.27-29/ підтверджено, що КНП «Центральної районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області» є неприбутковим, багатопрофільним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я для надання медичної, консультативної та спеціалізованої допомоги жителям міста Калуша та Калуського району та координації діяльності щодо забезпечення державної політики в галузі охорони здоров'я.
Копією службової записки/а.с.33/ підтверджено, що заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ з охорони дитинства та пологової допомоги ОСОБА_3 звернувся до головного лікаря Калуської ЦРЛ з проханням забезпечити поліклінічне відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ відповідним фахівцем з дитячої гінекології.
Копією Посадової Інструкції лікаря лікарем-гінекологом дитячого та підліткового віку жіночої консультації/а.с.37-39/ підтверджено, що позивач ОСОБА_1 з нею ознайомлений 02.01.2015 року.
Копією Акту про роз'яснення змісту наказу/а.с.43-44/ підтверджено, що ОСОБА_1 29.03.2018 року о 10.39 доведено до відома, що він повинен бути переміщений у поліклінічне відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ у п'ятиденний термін з дня виходу з листка непрацездатності.
Сторони в судовому засіданні підтвердили, що інших доказів на підтвердження чи заперечення позову, крім тих що є в матеріалах справи не існує.
Суд, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні пояснення сторін, свідка та письмові докази встановив, що позивач ОСОБА_1 не навів у своїй позовній заяві та не довів у судових засіданнях жодних фактичних доказів, які б підтверджували зміну істотних умов праці для нього, а також, жодних пояснень про те, в чому саме на його думку полягає зміна істотних умов праці та якою нормою чинного законодавства регулюються зміни тих істотних умов праці, які відбулися саме в його роботі.
Потреба переміщення позивача ОСОБА_1 була зумовлена виробничою необхідністю, оскільки, як вбачається зі змісту службової записки заступника головного лікаря Калуської ЦРЛ з охорони дитинства та пологової допомоги ОСОБА_3 , останній звернувся до головного лікаря Калуської ЦРЛ з проханням забезпечити поліклінічне відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ відповідним фахівцем з дитячої гінекології, а позивач якраз і являється фахівцем з дитячої гінекології.
Видаючи накази №315 від 13.12.2017 року «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України»(із змінами згідно з наказом №323 від 28.12.2017р.), відповідач керувався необхідністю забезпечити повноцінне функціонування поліклінічного відділення дитячої лікарні Калуської ЦРЛ усіма необхідними фахівцями. Позивачу ОСОБА_1 повністю збережено всі істотні умови праці, передбачені ч.3 ст.32 КЗпП України/ систем та розмірів оплати праці, пільг, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше/.
Переміщення працівника в інший структурний підрозділ у тій же місцевості є безумовним правом роботодавця, яке передбачене ч.2 ст.32 КЗпП України.
Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, як у матеріалах справи, так і в судовому засіданні, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.32 КЗпП України та керуючись ст.ст.76, 141, 247, 258, 259, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центральної районної лікарні Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області» про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2018 року про забезпечення позову, а саме про зупинення дії наказу №315 від 13.12.2017р. «Про переміщення працівників в порядку п.2 ст.32 КЗпП України» (із змінами згідно з наказом №323 від 28.12.2017р.).
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М.Бейко
Повний текст постанови виконано 20.02.2020 року.