Справа № 201/1813/20
Провадження № 1-кс/201/788/2020
24 лютого 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
з секретарем судового засідання - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020040650000428 від 21.02.2020 року, клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, із повною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_5 18.02.2020 року близько 00:30 год. перебував за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, неподалік від буд. 134, біля гаражних приміщень, в компанії раніше знайомої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин внаслідок словесного конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Далі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, перебуваючи за вищевказаною адресою у вищевказаний час, наблизився до ОСОБА_7 , та стоячи обличчям до останньої своєю правою рукою, стиснутою в кулак, наніс серію ударів (не менше 4-х) в обличчя потерпілої, внаслідок яких остання втратила рівновагу та впала на землю. Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, носком стопи своєї правої ноги наніс серію ударів (не менше 4-х) по корпусу потерпілої, в область живота. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток носу, перелом нижньої щелепи, гемосинус зправа, пневмомедіастинум, забій правої легені, пневмоперитонеум, чисельні забої, садна обличчя, тулубу, кінцівок, синдром поліорганної нестачі.
Після чого ОСОБА_5 місце вчинення кримінального правопорушення залишив, таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а також наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які свідчать про недоцільність обрання останньому менш тяжкого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала і просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри та відсутність достатніх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 також пояснив суду, що він з метою спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, щоб його дії ніхто не бачив, застосував придушування та затягнув дівчину до гаражів, а після спричинення тілесних ушкоджень останній, залишив її у безпорадному стані на місці злочину.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 12020040650000428, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 21 лютого 2020 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000428 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється.
22 лютого 2020 року ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення і того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Положеннями частини першої статті 194 КПК України, визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких належить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984р. у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
На думку суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України повністю підтверджується: протоколами огляду місця події від 21.02.2020 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом допиту законного представника потерпілого ОСОБА_8 , актом про застосування службового собаки, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного від 22 лютого 2020 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який частково визнав свою вину і підтвердив спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень шляхом завдання їй ударів у різні частині тіла та обставини їх спричинення, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Таким чином, не вирішуючи на даній стадії питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Також, на думку суду, доведеними є зазначені у клопотанні ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення і особу підозрюваного ОСОБА_5 , обґрунтовано зазначено про те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вжити будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.
Крім того, суд зазначає про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачено максимальне покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі, обставини інкримінованого злочину, при цьому, будь-яких відомостей щодо стану здоров'я підозрюваного, який перешкоджає застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано, а отже, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню, що також підтверджує наявність ризиків, передбачених пунктами 4 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, виходячи з вищенаведених обставин, а також встановлених даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства до потерпілої, слідчий суддя доходить до висновку про те, що саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне при постановлені ухвали у кримінальному провадженні не визначати розмір застави.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» строком на 60 (шістдесят) днів.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 20 квітня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1