Справа №201/1597/20
Провадження №1-кс/201/705/2020
іменем України
20 лютого 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №12019040650002993 від 27 листопада 2019 року,
ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська зі скаргою на бездіяльність СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №12019040650002993 від 27 листопада 2019 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що 24 січня 2020 року під час обшуку, проведеного за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2а, оф. 28,13 в межах кримінального провадження №12019040650002993 від 27 листопада 2019 року слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було серед іншого, вилучено ноутбук «ASUS» серійний номер J5N0CX03X402190, який належить заявнику. Вказує на те, що на даний час арешт на вказаний ноутбук не було накладено, а тому просить суд зобов'язати уповноважених осіб Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області повернути йому вказане майно.
Заявник надав суду заяву з проханням скаргу задовольнити, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дане клопотання без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ньому в розумні строки
Від слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 до суду надійшла заява з проханням відмовити у задоволенні скарги.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного правового висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, подані заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частина 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з приписом ч.2 ст.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.
Однак, навіть при наявності ознак, зазначених у ст. 98 КПК України, які дають підстави вважати тимчасово вилучене майно речовим доказом, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю, а підставою для збереження вказаного майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді, винесена за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів або про арешт майна.
Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2020 було задоволено клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2а, оф. 28,13, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190406500002993 від 27.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
24 січня 2020 року слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено обшук за вказаною адресою та вилучено: ноутбук «ASUS» серійний номер J5N0CX03X402190.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту в частині накладення арешту на майно про повернення якого просить заявник.
Також ч. 1 ст. 237 КПК України вказано, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
У відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для подальшого утримання слідчим майна заявника, що тягне за собою необхідність повернення цього майна його власнику.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що подальше утримання слідчим майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном скаржника, що буде порушенням ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим, тому дана скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення скарги та зобов'язання органу досудового розслідування повернути власнику тимчасово вилучене майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28,107,110, 169, 170, 174 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження №12019040650002993 від 27 листопада 2019 року- задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, після отримання даної ухвали негайно повернути ОСОБА_3 вилучений у кримінальному провадженні № 120190406500002993 від 27 листопада 2019 року під час обшуку 24 січня 2020 року за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2а, оф.28,13, ноутбук «ASUS» серійний номер J5N0CX03X402190.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1