24 лютого 2020 року Справа № 160/830/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Лілія Євгенівна, перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Криворізького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня вальдорфська школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)"Криворізької міської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21.01.2020 надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Криворізького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня вальдорфська школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)"Криворізької міської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
На адресу суду 21.02.2020 року позивачем подано заяву, в якій останній просить відстрочити або звільнити від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що він є бюджетною установою, а тому не взмозі сплатити судовий збір з урахуванням відсутності коштів на таку сплату.
Вирішуючи по суті заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Водночас, згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», органи Державної служби з надзвичайних ситуацій не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення, відстрочення або розстрочення його сплати.
Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач, є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема: в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17.
Разом з тим, позивач просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків у разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Проте суд не знаходить підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки позивачу вже продовжувався процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви і у нього було достатньо часу, щоб такі недоліки усунути.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Є. Букіна