Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 лютого 2020 р. Справа№200/11519/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області в якій просила:
- зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплачувати позивачеві пенсію за віком, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого законом, з встановленням підвищення до пенсії в розмірі 25% за п'ять років більш пізнього виходу на пенсію, надбавки 15% за наднормативний стаж 15 років, з проведенням масових перерахунків, індексації пенсії, компенсації втрати частини доходов, на вказаний позивачем банківський рахунок, починаючи з 26.11.2018;
- допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом одноразового стягнення всієї суми боргу, починаючи з 26.11.2018 по день фактичної виплати;
- покласти обов'язки щодо забезпечення виконання рішення на начальника Маріупольського об'єднаного управління ПФУ Донецької області;
- зобов'язати начальника Маріупольського об'єднаного управління ПФУ Донецької області в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Позов вмотивовано тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2019 у справі № 200/1322/19-а, позивачу призначена і виплачується пенсія за віком, починаючи з 26.11.2018. Позивач вважає, що при призначенні пенсії, не було зроблено розрахунок і значення індивідуального коефіцієнта заробітної плати для розрахунку розміру пенсії, тому неможливо перевірити обґрунтованість визначення величини середньомісячного заробітку з якого розрахована пенсія за віком. Обов'язок відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком, з усіма складовими, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, з проведенням перерахунків, індексації, компенсації за затримку виплати пенсії, прямо випливає з норм пенсійного законодавства України. При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , загальний страховий стаж складає 35 років 6 місяців 14 днів, у зв'язку з чим, на підставі ст. 28 Закону України № 1058 встановлена доплата позивачу за 5 років у розмірі 72,60 грн. з моменту призначення - 26.11.2018. Станом на 31.10.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 складає 2807,31 грн. Норма ч. 2 ст. 43 Закону України № 1058, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення цього мінімуму. Таким чином, розмір пенсії ОСОБА_1 розрахований з урахуванням норм чинного законодавства України, з усіма надбавками та підвищеннями, які їй належать по закону. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони по справі до судового засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомленні судом належним чином.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позовну заяву залишено без руху і позивачеві встановлено десятиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2019 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлено десятиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - задоволено, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті, призначене підготовче засідання на 18.12.2019.
18.12.2019 розгляд справи відкладено для надання додаткових доказів до 29.01.2020.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2020.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянкою України. У 1995 році виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2019 у справі №200/1322/19-а, позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.01.2019 року № 3 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області переглянути заяву ОСОБА_1 від 26.11.2018 з урахування висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
26.11.2018 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено пенсію за віком у віці 76 років 4 місяця 11 днів, станом на 01.12.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 складає 2807,31 грн., а саме: розмір пенсії за віком - 2734,71; доплата за понаднормативний стаж - 72,60 грн..; загальний розмір пенсії - 2807,00 грн.; місяць підвищення розміру пенсії (індексація) - 01.07.2019; розмір пенсії з надбавками - 2807,31 грн. (а.с. 117)
Позивач не погодившись з розрахунком призначеної пенсії, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд зазначає, що Закон України № 1058, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 45 Закону №1058 передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Стаття 10 зазначеного Закону встановлює, що особі яка має право одночасно на різні види пенсії призначається за її вибором один із видів пенсії.
Згідно із статтею 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: - 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; - 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; - 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; - 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; - 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; - 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; - 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; - 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; - 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; - 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; - 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
За приписами ч. 3 статті 29 Закону №1058, жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що перед набуттям права на отримання пенсії за віком після досягнення 55 років, протягом більше ніж 5 років позивач не отримувала жодного виду пенсії.
Таким чином, ОСОБА_1 , як така, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла права на пенсію за віком за Законом № 1058 у віці 55 років, проте на час призначення пенсії за віком не досягла 60-річного віку, у зв'язку із чим має право на отримання підвищення, встановленого ч. 3 ст. 29 Закону № 1058 в розмірі 25 %, за п'ять років більш пізнього виходу на пенсію.
Щодо позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії позивачу, як дитині війни, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу був здійснений перерахунок у зв'язку з макетною обробкою пенсійної справи та була виключена доплата до пенсії як дитині війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 28 грудня 2011 року прийнято постанову № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», що набрала чинності 1 січня 2012 року та діє до теперішнього часу. Відповідно до п. 4 цієї постанови, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проводиться у розмірі 66,43 грн.
Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на наведене, позивач проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач вчинив протиправні дії щодо не нарахування та невиплати доплати до пенсії позивачу як дитині війни.
Щодо позовних вимог позивача про те, що ОСОБА_1 повинна бути нарахована надбавка в розмірі 15%, як за 15 років страхового стажу, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 (в чинній редакції, яка була дійсна на момент виникнення спірних правіовідносин), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Таким, чином враховуючи зазначене, розмір пенсії за віком прив'язаний до розміру прожиткового мінімуму та більш того, норми законодавства на які посилається позивач втратили чинність, та суперечать нормам Закону, які діяли на момент призначення пенсії.
Щодо вимог позивача щодо звернення до негайного виконання рішення суду в повному обсязі, шляхом стягнення всієї суми заборгованості з пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини 1 цієї статті.
Суд зауважує, що пенсія позивачу на час розгляду справи виплачується та припинена не була, предметом розгляду даної спави є правильність обчислення призначеної пенсії позивачу, а отже приписи статті 371 КАС України до спірних правовідносин не застосовуються.
Щодо встановлення судового контролю за виконання даного рішення та покладення обов'язків щодо виконання рішення на начальника Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що начальник Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області є посадовою особою та у суду відсутні правові підстави на зобов'язання такої особи щодо виконання даного рішення.
Також, вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в даному випадку суд не вбачає.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання виплатити компенсацію втрати частини доходів з проведенням масового перерахунку та індексації пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 (далі - Порядок), для реалізації згаданого Закону.
Згідно ст. 1 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткові пенсії, цільові грошові допомоги на прожиття, щомісячної державної допомоги та компенсаційних виплат.
Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Суд зазначає, що вказана вимога заявлена передчасно, оскільки вказану компенсацію вищенаведене регулююче законодавство та нормативно-правові акти пов'язує з фактичним перерахунком та виплатою пенсії, чого на час розгляду справи ще не відбулось. Отже, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Також, щодо посилань відповідача на пропуск позивачем встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, з тих підстав, що виплата пенсії за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, а носить щомісячний та регулярний характер, у зв'язку із чим, про порушене право позивачка повинна була дізнатися у 2018 році, суд зазначає наступне.
Статтею 122 КАС України встановлено що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно приписів частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів статті 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
В той же час, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З системного аналізу зазначеної статті Закону № 1058 вбачається, що нараховані суми пенсійних виплат, на виплату яких особа мала або має право, але не отримала своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує такі виплати, виплачуються за минулий час без обмеження шестимісячним строком.
Крім того, аналіз статті 46 Закону № 1058 дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплати пенсії за минулий час:
- три роки - для особи, яка не отримувала пенсійні виплати з власної вини;
- без обмеження будь-якого строку - для особи, яка не отримувала пенсійні виплати з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення із цим позовом до суду.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за подання адміністративного позову сплатила 768,40 грн. судового збору.
Отже, суд вважає за можливе повернути позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ЄДРПОУ: 42171861) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861) провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого законом, з встановленням підвищення до пенсії в розмірі 25% за п'ять років більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 26.11.2018.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ЄДРПОУ: 42171861) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 18 лютого 2020 року.
Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець