24 лютого 2020 року Справа № 160/13147/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
24.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення з 01.01.2018 року перерахунку ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Служби безпеки України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 2006 року. Відповідно до вислуги років позивача останній отримував пенсію у розмірі 80% від його грошового забезпечення. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, після чого розмір його пенсійного забезпечення зменшився з 80% до 70%. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його законні права та інтереси.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На виконання вимог вищенаведеної ухвали, 20.01.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, визначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року. Відповідач також зазначає, що позивачу перераховано пенсію з урахуванням приписів статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій зазначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, та не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. З огляду на викладене, відповідач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними, оскільки перерахунок пенсії здійснено з урахування норм чинного законодавства.
31.01.2020 року до канцелярії адміністративного суду позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній вважає обставини, які наведені відповідачем у відзиві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 є пенсіонером Служби безпеки України.
Відповідно до протоколу №4572, копія якого міститься в матеріалах справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга 30 років) на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103.
На виконання вищенаведеної постанови, 01.05.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років позивачу з 01.01.2018 року, яким встановлено основний розмір пенсії 70% від грошового забезпечення.
Як вбачається з означеного протоколу, пенсія позивача розрахована з наступних сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 7 7750, 00;
- оклад за військове звання - 1 480, 00;
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 4 615, 00;
- премія 0% - 0.
13.11.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 80% від грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
25.11.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача та надано відповідь оформлену листом №8383/К-09, в якій відповідачем надано роз'яснення пенсійного законодавства та зазначено, що для проведення перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103 у розмірі 80% від грошового забезпечення в управління відсутні правові підстави.
Не погодившись з такими діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 23 ч. 1 Європейської Соціальної Хартії (переглянутої) та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частина 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, в редакції, станом на 29.02.2006 року, передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08.07.2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011 року, де підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».
27.03.2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»(далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ в частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-XII врегульовано порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій, яким визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. 30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ № 704 набрала чинності з 01.03.2018 року.
01.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.02.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до Постанови КМУ № 704.
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 р. у таких розмірах:
з 01.01.2018 р. - 50 відсотків;
з 01.01.2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 01.01.2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
13.02.2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так,стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01.03.2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018 року.
Так, стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Таким чином, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ та на підставі Постанови №103 у відповідача відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із використанням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, адже вказана норма застосовується лише при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18.
Відповідно до положень ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (станом на 28.11.2019 року) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову немайнового до адміністративного суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, зміст та характер яких є немайновим.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 23 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою, вирішення якої насамперед залежить від попередньої вимоги. Тому, за похідну вимогу окремо судовий збір не сплачується.
Отже, за подання адміністративного позову 24.12.2019 року позивач мав би сплатити 768, 40 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), проте з квитанції №0.0.1563736152.1 від 23.12.2019 року судом встановлено, що позивачем при поданні адміністративного позову сплачено суму в розмірі 1 536,80 грн.
З огляду на викладене, сума судового збору, яка підлягає поверненню становить 768, 40 грн.
Таким чином, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 КАС України, у зв'язку з чим, з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору суму в розмірі саме 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення з 01.01.2018 року перерахунку ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768, 40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Горбалінський
М.Р. Бузяков