24 лютого 2020 року Справа 215/495/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича з наступними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилася у порушені правової позиції ст.1, 3, 8, 19, 22, 33, 46, 48, 68 Конституції України;
захистити інтереси позивача пов'язані з правовим режимом забезпечення для позивача права на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, належним оформленням трудових відносин, зазначивши окремим пунктом рішення закон чи інший нормативно-правовий акт, які забороняють голові виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солоду Віталію Михайловичу вжити системи заходів, спрямованих на захист гарантій ст.46 Конституції України;
визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилася у неприйнятті після розгляду заяви від 26.12.19р. вх.С-1123 рішення, постанови, тобто правового акту на підставі ст.3, 8, 19, 33, 46, 68 Конституції України, ст.7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» і зазначити закон, вимоги яких порушено згідно ч. 4 ст. 249 КАС України;
захистити права позивача на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення за результатами розгляду звернення рішення, постанови, тобто правових актів головою виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солодом Віталієм Михайловичем, заява від 26.12.19р. вх. С-1123 важається належно не розглянутою.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В порушення пункту 1 частини першої вказаної статті адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача.
За приписами частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною другою вказаної статті передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Суд зазначає, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності.
У відповідності до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як видно з матеріалів позовної заяви позивачем до адміністративного позову доданий один примірник позову та один примірник заяви (запиту) від 26.12.2019 року для суду, проте, позов та додатки до нього для відповідача відсутні.
Згідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою позивачем було надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що він не має можливості сплатити судовий збір, оскільки перебуває у тяжкому майновому стані.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вирішуючи подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. На підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом 1 групи ОСОБА_3 , за період з січня 2018 року по грудень 2019 року.
Надаючи оцінку довідки, суд зазначає, що наявна в ній інформація стосуються лише отримання позивачем компенсаційних виплат за період з січня 2018 року по грудень 2019 року, та не підтверджує розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній 2019 рік.
Жодних інших доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору (відсутність місця роботи, матеріальне становище, розмір річного доходу за попередній календарний рік, тощо) позивачем не було надано суду.
Отже, позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання даного позову, у зв'язку з чим клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 2102,00 гривень.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
КАС України не визначає обов'язку суду щодо звільнення від сплати судового збору та обов'язку самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, суд зазначає, що статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Держреєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема, про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Держреєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822, згідно з яким відомості з Держреєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи - платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Держреєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Держреєстрі.
Для отримання відомостей про себе з Держреєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР. Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Держреєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Також інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Держреєстру можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи. Вхід до особистого кабінету Електронного кабінету платника за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx.
Таким чином, суд не наділений правом доступу до Держреєстру для отримання інформації про суми нарахованих та/або отриманих доходів.
Порушуючи питання про запит судом відомостей щодо майнового стану, позивач не зазначає жодної причини, через яку такі відомості та документи не можуть бути подані ним самостійно.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суд зазначає, що в даному випадку позовні вимоги звернуті до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг Солод В.В., проте заява від 26.12.2019 року направлена на адресу Голови Тернівської районної у місті ради Солоду В.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити відповідача у справі.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:
надати позивачу до суду копію паспорту громадянина України;
надати суду докази сплати судового збору в розмірі 840,80 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: UA238999980313131206084004008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу "судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)";
позовну заяву та додатків до адміністративного позову для відповідача;
визначитись з відповідачем по справі, враховуючи заяву від 26.12.2019 року на адресу Голови Тернівської районної у місті ради Солоду В.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя О.В. Єфанова