24 лютого 2020 року Справа № 160/12864/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області (49026, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95-а, код ЄДРПОУ 39499924); відповідача-2: головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856); третя особа-1: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514); третя особа-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
19 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області, відповідача-2: головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа-1: Дніпровська міська рада, третя особа-2: ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області №928093-1319-0464 від 07.05.2018 року і №339-361-5353 від 01.05.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що у зв'язку з відчуженням права власності на житлову будівлю, позивач втратив право користування земельної ділянкою, за яку оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховані податкові зобов'язання. Оскільки Дніпровська міська рада ігнорує звернення позивача щодо припинення договору оренди землі, позивач намагається розірвати договір оренди землі в судовому порядку.
На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року на адресу суду від відповідача 20.01.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідно до переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік станом на 01.01.2019 року, за гр. ОСОБА_1 обліковується відповідна земельна ділянка на правах оренди до 16.08.2021 року. Відповідні відомості до податкового органу надано Дніпровською міською радою. Позивач, як орендар земельних ділянок за діючим і зареєстрованим у встановленому законом порядку договором оренди є платником орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:047:018.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
04 травня 2006 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) в особі першого заступника міського голови Крупського Андрія Федоровича та Большаковим А.В. (орендар) укладено договір оренди землі ВСТ № 682524, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за № 3007. За умовами договору ОСОБА_1 передано в оренду строком на п'ятнадцять років земельну ділянку загальною площею 0,1133 га (кадастровий номер 1210100000:09:047:018), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради № 268/34 від 01.03.2006 (п. 1.3. договору).
Згідно з пунктом 1.2. договору оренди цільове використання земельної ділянки 1.11.6 (інша комерційна діяльність).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2. договору земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.
На момент укладення договору оренди на земельній ділянці була розташована будівля, загальною площею 443, 4 кв. м., що належала позивачу на праві власності згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення серія ВВМ Ме 052021 від 21.08.2004, реєстровий номер Д-897. Право власності зареєстровано КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4583537 від 30.08.2004.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004042669 від 01.06.2018 позивач був зареєстрований підприємцем 08.04.2014; державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була здійснена 31.03.2015, номер запису 22030060002024021.
Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 13 вересня 2016 року № ДП 1421625С0088, зареєстрованої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, нежитлову будівлю за адресою: м. Дніпро, вул. Електрична, буд .34 , що розташована на орендованій земельній ділянці, було реконструйовано в житлову. Дата повідомлення департаменту ДАБІ у Дніпропетровській області про початок виконання будівельних робіт 30.05.2016.
29.12.2016 позивач зареєстрував своє право власності на житлову будівлю згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 77388698 від 29.12.2016.
Відповідно до технічного паспорта, будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 є житловим будинком, загальною площею 443, 4 кв. м., житлова площа 302, 3 кв. м.
02.02.2017 між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарований) укладено договір дарування житлового будинку НВО Ме 810334, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області Кейтельгіссер О.М., зареєстрований в реєстрі за № 106. За цим договором позивач передав у власність ОСОБА_2 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За описом об'єкта: загальна площа - 443, 4 кв. м., житлова 302, 3 кв. м., кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований відчужуваний житловий будинок - 1210100000:09:047:018.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 79533300 від 02.02.2017 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на цей будинок.
Позивач 06.02.2017 звертався до міського голови з клопотанням про розірвання договору оренди землі від 04 травня 2006 року у зв'язку зі зміною власника. Клопотання отримане департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради 06.02.2017 вх. № 36/1799.
На виконання зазначеного клопотання комісією у складі: представника департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради Перев'язки М.Ю. та позивача, складено акт обстеження земельної ділянки № 3/1-0317 від 15.03.2017 року. В акті встановлено наявність правовстановлюючих документів на будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці, а саме: інформаційна довідка № 82190169 від 10.03.2017 з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1137777012101, номер запису про право власності: 18844120): житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2
30 березня 2018 позивач повторно звернувся до міського голови з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою (кадастровий номер - 1210100000:09:047:018) у зв'язку зі зміною власника нерухомості, розміщеної на орендованій земельній ділянці. Клопотання отримане Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради 30.03.2018 вх. № 36/2081.
На момент звернення позивача до суду з цим позовом, питання розірвання договору оренди Дніпровською міською радою вирішено не було.
Відповідно до ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.07.2018 у справі № 206/3981/18, ОСОБА_1 19.07.2018 звернувся з позовною заявою до Дніпровської міської ради, треті особи: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про дострокове розірвання договору оренди.
07.05.2018 року головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 928093-13-19-0464, яким визначено позивачу розмір грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік на суму 103527,56 грн по земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:09:047:0018.
01.05.2019 року головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 3394361-5353-0464, яким визначено позивачу розмір грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік на суму 103527,56 грн по земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:09:047:0018.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту286.5статті286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт287.6 статті 287 ПК).
За правилами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статтями 125 і 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.
У відповідності до статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Згідно з абзацом 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.
У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 08.06.2016 (справа № 21-804а16), від 12.09.2017 (справа № 21-3078а16), а також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.04.2019 (справа № 807/292/18).
Отже, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.
За таких обставин, з моменту набуття права власності третьою особою-2 ОСОБА_2 на житлову будівлю, розташовану на орендованій позивачем земельній ділянці, така оренда землі припинилась, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку щодо сплати орендної плати з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно - житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 з 02 лютого 2017 року.
З урахуванням викладеного, суд зробив висновок, що відповідачем неправомірно нарахована орендна плата за землю після дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за іншим власником, а саме: з 02 лютого 2017 року.
Таким чином, нараховуючи податкові зобов'язання податковими повідомленнями-рішеннями №928093-1319-0464 від 07.05.2018 року і №339-361-5353 від 01.05.2019 року за 2018 та 2019 роки по земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:09:047:0018, відповідач діяв не на підставі та не у межах повноважень, наданих законодавством.
Стосовно доводів позивача про припинення ним підприємницької діяльності 31.03.2015, суд зазначає, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки вона не припиняє існування. До того ж, позивач був зареєстрований підприємцем 08.04.2014, а земельну ділянку в оренду отримав в 2006 році як громадянин.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.
Отже, відповідні доводи позивача не впливають на питання правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з переходом права власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці за адресою: м АДРЕСА_2 , з 02 лютого 2017 року до третьої особи-2 ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення №928093-1319-0464 від 07.05.2018 року і №339-361-5353 від 01.05.2019 року такими, що прийняті за відсутності правових підстав для їх прийняття, а тому підлягають скасуванню судом.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2070,54 грн., що документально підтверджується квитанціями №0.0.1564841656.1 від 24.12.2019 року, №0.0.1564841669.1 від 24.12.2019 року, 0.0.1559206197.1 від 19.12.2019 року та №0.0.1559206204.1 від 19.12.2019 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2070,54 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області (49026, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95-а, код ЄДРПОУ 39499924); відповідача-2: головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856); третя особа-1: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514); третя особа-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області №928093-1319-0464 від 07.05.2018 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області №339-361-5353 від 01.05.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 2070 грн. 54 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук