24 лютого 2020 року Справа № 160/1274/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.01.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не надання позивачеві направлення на огляд до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності;
- зобов'язати відповідача надати позивачеві направлення на МСЕК для встановлення повторно групи інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.
Ухвалою суду від 05.02.2020р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача - Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з урахуванням того, що згідно відомостей з ЄРПОУ інформація про такий суб'єкт владних повноважень відсутня, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що у 2019 році він звернувся до відповідача щодо отримання направлення до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
18.02.2020р. на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020р., позивач подав до канцелярії суду документи на усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- уточнену адміністративну позовну заяву від 18.02.2020р.;
- квитанцію про сплату №16403 від 18.02.2020р.;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у якій просить поновити йому пропущений строк для звернення до суду з даним позовом посилаючись на те, що строки звернення до суду були пропущені ним з поважних причин, оскільки він звернувся до БВПД для надання правозахисника для захисту його інтересів у суді, згідно Закону України про надання БВПД позивач очікував адвоката, якого йому було призначено протягом 2 місяців після чого він звернувся до суду із позовною заявою, але у зв'язку із перебуванням судді у відпустці час минав та потім була винесена ухвала про залишення позовної заяви без розгляду.
Так, з метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020р. разом з поданою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд приходить до висновку про те, що викладені у даній заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними, а тому даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, як свідчить зміст позову, позивач оспорює дії Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо не надання позивачеві направлення на огляд до МСЕКу для встановлення повторно групи інвалідності, які оформлені листом №01-07/1100 від 11.02.2019р., отже шестимісячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами встановлений по 12.08.2019р. (з урахуванням того, що 11.08.2019р. вихідний день).
Разом з тим, звертаючись до суду із даним адміністративним позовом 31.01.2020р. та заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позов.
При цьому, судом не можуть бути прийняті в якості належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом посилання позивача на те, що строки звернення до суду були пропущені ним з поважних причин, оскільки він звернувся до БВПД для надання правозахисника для захисту його інтересів у суді, згідно Закону України про надання БВПД позивач очікував адвоката, якого йому було призначено протягом 2 місяців, так як зі змісту копії наказу Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №501/12 від 05.09.2019р. вбачається, що із заявою про надання позивачеві правозахисника ОСОБА_1 звернувся до центру лише 29.08.2019р. із заявою №2019-0601542, тобто вже після закінчення шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, який встановлений по 12.08.2019р. (з урахуванням того, що 11.08.2019р. вихідний день), та правозахисник був наданий позивачеві протягом 7 календарних днів, а не протягом двох місяців, як про це зазначає позивач.
Також і судом не можуть бути визнані поважними обставинами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом посилання позивача на те, що після надання йому правозахисника він звернувся до суду із позовною заявою, але у зв'язку із перебуванням судді у відпустці час минав та потім була винесена ухвала про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки невиконання (не належне виконання) вимог ухвали суду про залишення позову без руху та повернення такої позовної заяви через невиконання позивачем вимог суду (за наявності у позивача правозахисника. який є фахівцем в галузі права) не є поважними причинами для поновлення позивачеві строку звернення до суду з даним позовом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними причинами для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним позовом.
Таким чином, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які наведені у заяві позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів та не наведено причин поважності його пропуску зважаючи на вищевикладене саме у період з 11.02.2019р. по 12.08.2019р.
У відповідності до вимог ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо вказані у заяві підстави для поновлення пропущеного строку до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із положеннями п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги викладене, визнання судом неповажними причин для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачеві даного позову згідно до вимог ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фогарді проти Сполученого Королівства" про те, що право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
Керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві за зазначеною у позовній заяві адресою.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва