10 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 803/2144/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,
за участю представника позивача Максимчука Ю.В.,
представника відповідача Сахарчука А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
20.10.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (далі - ТзОВ "Агротехніка", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2014 року №0008732201, визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2014 року №0008742201 в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 729175,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 364587,50 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08.09.2014 року №0008732201; визнано частково протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08.09.2014 року №0008742201 в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 729175,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 364587,50 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Агротехніка" судові витрати в сумі 487,20 грн. (а.с. 297-303, т.2).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.10.2019 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суд від 02.07.2015 у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду (а.с. 85-94, т.3).
До Волинського окружного адміністративного суду справа надійшла 14.11.2019.
Ухвалою суду від 19.11.2019 прийнято дану справу до провадження, ухвалено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12:00 год. 12.12.2019 та допущено заміну первісного відповідача Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Волинській області (а.с. 100-101, т.3).
12.12.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 14:00 год. 23.12.2019 (а.с.116, т.3).
23.12.2019 у зв'язку з витребуванням додаткових доказів в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:00 год. 15.01.2020 (а.с. 127, т.3).
Ухвалою суду від 15.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:00 год. 29.01.2020 (а.с. 196-199, т.3).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "Агротехніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої 25.07.2014 року був складений акт №3387/22-01/21750952. Як слідує з цього акта перевірка, Луцькою ОДПІ встановлено порушення ТзОВ "Агротехніка" податкового законодавства, а саме: п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу (ПК) України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 449428 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.4, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення суми різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього в сумі 479912 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає до сплати, у загальній сумі 730638 грн.; п.176.1 ст.176, п.231.1 ст.232 ПК України; п.п.3.5 п.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями), а саме видача окремій фізичній особі готівки за видатковим касовим ордером без вказання в ньому паспорту чи документу, що його замінює, його найменування і номер, ким і коли він виданий.
31 липня 2014 року позивач подав до Луцької ОДПІ заперечення до зазначеного акта перевірки, в якому висловив незгоду із висновками контролюючого органу. За результатами розгляду заперечення ТзОВ "Агротехніка", працівниками Луцької ОДПІ було призначено додаткову позапланову виїзну перевірку, за результатами якої відповідач прийняв акт №7190/22-01/21750952 від 29.08.2014 року, в якому підтвердив висновки планової виїзної документальної перевірки щодо непідтвердження здійснення господарських операцій ТзОВ "Агротехніка" з ТзОВ "Трейд-Агро-Буд".
На підставі акта перевірки Луцької ОДПІ від 29.08.2014 року №7190/22-01/21750952 було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2014 року №0008742201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 730638 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 365319 грн. Також Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 08.09.2014 року №0008732201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 449428 грн. та накладено штрафні санкції в сумі 224714 грн.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Волинській області, проте скарга ТзОВ "Агротехніка" була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Позивач не погоджується з висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.
Зазначає, що висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що ТзОВ "Агротехніка" не підтверджено господарські операції з ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" та безпідставно включено суми витрат, які включені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за результати господарських операцій з ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТзОВ "Перша логістична компанія", котрі надавали позивачу транспортно-експедиційні послуги під час експорту зернових.
ТзОВ "Агротехніка" вважає, що господарські операції між ТзОВ "Агротехніка" та ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" фактично були здійснені, спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, які і були надані для перевірки. Окремі неточності в товарно-транспортних накладних, про які зазначає відповідач в актах перевірки, виникли з вини контрагента та не впливають на реальність здійснених господарських операцій поставки ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" позивачу макухи соняшникової згідно договору поставки ВП 2-2 №62 від 18.03.2013 року.
Що стосується вимоги Луцької ОДПІ надати сертифікати якості на макуху соняшникову, то позивач зазначає, що чинне законодавство не передбачає видачі сертифікатів якості на цей товар. Крім того, ТзОВ "Агротехніка" підтверджує якість придбаного товару копіями експертних висновків та карток-перепусток вхідного контролю сировини.
Позивач зазначає, що не порушував вимоги п.198.4 ст. 198 ПК України під час включення сум витрат до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на транспортно-експедиційні послуги під час експорту зернових, які надавалися ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТзОВ "Перша логістична компанія". Вважає, що оскільки зазначені контрагенти надали ТзОВ "Агротехніка" належним чином оформлені податкові накладні, а позивач сплатив цим контрагентам вартість послуг з врахуванням податку на додану вартість, тому в ТзОВ "Агротехніка" були достатні підстави для формування податкового кредиту за цими господарськими операціями.
З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.
Представник відповідача у поданому відзиві на позовну заяву (а.с. 104-105, т.3) позовні вимоги заперечив та зазначив, що позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік віднесено витрати в загальній сумі 2365412 грн. та включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди з березня по грудень 2013 року податок на додану вартість в загальній сумі 473082 грн. по фінансово-господарських операціях з придбання товарів (макуха соняшникова) у ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» згідно укладеного договору поставки від 18.03.2013 № BП 2-2 №62. ТзОВ «Агротехніка» на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» надало дo перевірки договір поставки від 18.03.2013 №ВП 2-2 №62, згідно з яким ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» зобов'язується передати у власність ТзОВ «Агротехніка» товар, передача якого здійснюється на умовах CPT за адресою смт. Турійськ, вул. Паралельна,33, смт. Локачі, вул. Шевченка, 14 (Інкотермс - 2010). Ha виконання умов зазначеного договору, згідно наданих ТзОВ «Агротехніка» дo перевірки видаткових та податкових накладних ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» в період з 21.03.2013 по 28.12.2013 поставило макуху соняшникову нa загальну суму 2838494,48 грн., в т.ч. ПДB - 473082,41 грн. Верховний Суд звернув увагу, що перевіркою встановлено, що в наданих до перевірки видаткових накладних вказано місце їх складання - м. Рівне, a отримував товар ОСОБА_1 , a в товарно-транспортних накладних в графі «Пункт навантаження» вказано Дніпропетровська область, графа «Переадресування» не заповнена. Документів, що підтверджують відрядження ОСОБА_1 до м. Рівне не надано. Перевіркою тaкoж встановлено розбіжності між датами виписки окремих тoвapнo-транспортних накладних тa датами виписки карток - перепусток вхідного кoнтpoлю у 1-4 дні. ТзОВ «Трейд -Агро-Буд» не подано дo податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників пoдaткy, і сум утриманого з них податку за фopмoю № 1 ДФ за звітні періоди 2013 року, тому відсутня інформація про факти виплати коштів фізичним особам-підприємцям за надання послуг з транспортування макухи соняшникової.
За даними аналізу реєстрації транспортних засобів згідно номерних знаків, зазначених у 26 товарно-транспортних накладних, з використанням даних інформаційної бази AIC «Автомобіль» ДAI MBC України встановлено, щo у 5 товарно-транспортних накладних зазначено автомобілі, реєстрація яких відсутня, у 2 товарно-транспортних накладних зазначені легкові автомобілі та в 1- малотоннажний фургон. дo перевірки ТзОВ „Агротехніка" не надано документів, які свідчать пpo якість придбаної макухи соняшникової.
3 пpивoдy діяльності постачальника макухи соняшникової ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» Луцькою OДПI отримано акт ДПI у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 02.06.2014 № 363/17-16-22-01/38212388 «Пpo проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Трейд-Агро-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «СФГ Нікопольське», ПП «АФ «Приват Агро», TOB «Промтехгруп ЛТД», TOB «ПТР Pecypc», TOB «ТЗП Торгсервіс»), TOB «ACT Консалтинг», TOB «Дойче Агро Компані» за період з 01.12.2012 по 31.12.2013».
Перевіркою ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» встановлено, що вищезазначені контрагенти -постачальники товарів для ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» відсутні за місцезнаходженням, до перевірки нe надали будь-яких документів, які б свідчили про здійснення господарських операцій і ведення господарської діяльності. Більше того, засновник CФГ «Нікопольське» та ТзОВ «Дойче Агро Компані» громадянин ОСОБА_2 надав працівникам податкової міліції пояснення щодо непричетності до діяльності вищевказаних підприємств та оформлення бухгалтерських документів, податкових накладних на відвантаження товарно-матеріальних - цінностей від CФГ «Нікопольське», ТзОВ «Дойче Агро Компані» не встановлено фактів постачання товарів вищезазначеними постачальниками для ТзОВ « Трейд - Агро-Буд» за період з 01.12.2012 по 31.12.2013 та, відповідно, не підтверджено операцій з послідуючого продажу ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» товарів, (робіт, послуг) контрагентам -покупцям, в тому числі і ТзОВ «Агротехніка» в період з 21.03.2013 по 28.12.2013 на загальну суму 2838494,48 грн., в т.ч. ПДB - 473082,41 грн.
Враховуючи вищенаведені факти, за результатами перевірки позивача не підтверджено фактичне придбання макухи coняшникoвoї у ТзОВ «Трейд - Агро-Буд» в період з 21.03.2013 по 28.12.2013 на загальну суму 2838494,48 грн., в т.ч. ПДB - 473082,41 грн. та з посиланням на п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПK України встановлено завищення задекларованих сум витрат, щo враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2013 рік на загальну суму 2 365 412 грн. та з посиланням на п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПK України встановлено завищення податкового кредиту за звітні періоди з березня по грудень 2013 року на загальну суму 473 083 грн., в тому числі за березень на 18429 грн., за квітень на 70904 грн., за травень на 18513 гpн., за червень на 86461 грн., за липень на 128 262 грн., за серпень на 39194 грн., за жовтень на 12392 грн., за листопад на 52726 грн., за грудень на 46202 грн.
Крім тoгo, плановою виїзною перевіркою (акт перевірки від 25.07.2014 р. №3387/22- 01/21750952) встановлено завищення ТзОВ «Агротехніка» податкового кредиту на загальну суму 264906 грн., в тому числі за лютий 2013 року на 72050 грн., за березень 2013 р. на 37401 грн., за квітень 2013 p. на 42600 грн., за червень 2013 p. на 14991 гpн., за серпень 2013 p. на 13890 грн., за вересень 2013 р. на 39675 грн., за жовтень 2013 р. на 11394 гpн., за грудень 2013 р. на 32 905 грн. пo операціях з продажу зернових (кукурудзи, пшениці) на експорт, придбання яких здійснювалося на внутрішньому ринку у сільськогосподарських підприємств -виробників та у посередників, a саме, в порушення п. 198.4 ст. 198 ПK України включено дo складу податкового кредиту податок на додану вартість, нарахований на транспортно-експедиційні пocлyги при експорті зернових, які надавалися ТзОВ «Компанія «Мелагрейн» та ТзОВ «Перша логістична компанія» та, крім тoгo, встановлено завищення податкового кредиту за листопад 2013 p. на 1463 грн., a саме в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПK України пoвтopнo включено дo складу податкового кредиту у листопаді 2013 p. 1463 грн. ПДB по податкових накладних, виписаних ТзОВ CП "Янікс" у січні 2013 p. (№ 1 від 03.01.2013 на загальну суму 4 872 грн., в т.ч.: ПДB 812 грн, №11 від 09.01.2013 на загальну суму 263,48 грн., в т. ч. ПДB 43,91 грн., №12 від 09.01.2013p. на загальну суму 3639,96 гpн, в т.ч. ПДB 606,66 грн.), якi вжe бyли включені дo податкового кредиту в січні 2013 poкy. Встановлені порушення щoдo завищення податкового кредиту на загальну суму 266369 грн. ТзОВ «Агротехніка» не оскаржуються.
З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
12.12.2019 представником позивача на адресу суду були подані додаткові письмові пояснення (а.с. 108-112, т.3), в яких пояснив, що ТзОВ "Агротехніка" впродовж 2013-2014 рр. мало правовідносини із ТзОВ "Трейд-Агро-Буд". Між зазначеними контрагентами 18.03.2013 було укладено договір поставки BП 2-2 № 62, згідно якого ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" (Постачальник) зобов'язувалося поставити ТзОВ "Агротехніка" (Покупець) тoвap, a саме макуху соняшникову, асортимент та ціна якої визначалися в специфікаціях №1 від 18.03.2013, №2 від 21.05.2014, №3 від 03.07.2013, № 7 від 27.11.2013, №9 від 31.03.2013. Пунктом 3.1 цьoгo договору передбачено, щo передача товару покупцеві здійснюється згідно правил "Інкотермс-2010", умови поставки кoжнoї партії товару узгоджуються сторонами в специфікації. Так, специфікаціями передбачено, щo передача товару покупцеві здійснюється на умовах CPT (Інкотермс-2010) за адресою: Волинська область, смт. Турійськ, вул. Паралельна, 33, смт. Локачі, вул. Шевченка, 14. Крім тoгo, сторони 01.04.2013 уклали додаткову угоду № 1 дo договору поставки BП 2-2 №62 від 18.03.2013, згідно якої cтopoни виpiшили внести зміни дo пунктів 3.2 та 4.4. договору. У зв'язку з цим пунктом 3.2 договору передбачається, щo постачальник зобов'язується надати в момент передачі товару покупцю нaлeжнo оформлені документи: оригінал накладних на відпуск товару; оригінал податкових накладних; оригінал товарно- транспортних накладних; інші документи, вказані у підписаній сторонами специфікації.
У відповідності до умов вказаного договору ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" протягом березня- грудня 2013 року поставило, a позивач, відповідно, отримав товар на загальну суму 2838494,48 грн. з ПДВ, що підтверджується податковими та видатковими накладними.
Оплату придбаного товару позивач здійснював згідно умов договору в безготівковому порядку. Ha підтвердження господарських операцій позивач, як до перевірки, так і до матеріалів справи, надав відповідні первинні документи: договір купівлі-продажу з специфікаціями, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, картки-перепустки вхідного контролю сировини, аналізні картки, тощо.
Вищевказаний товар (макуха соняшникова) було транспортовано за рахунок постачальника ТзОВ "Трейд-Агро-буд", що підтверджується товарно-транспортними накладними, перепустками-картками вхідного контролю сировини. Усі первинні документи по вищевказаних господарських операціях були оформлені у відповідності дo вимoг чиннoгo законодавства та містять всі необхідні реквізити, передбачені 3аконом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 2.4 "Пoлoжeння пpo документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".
Придбання товару відповідає фактичним цілям господарської діяльності позивача тa не суперечить ocнoвним видам господарської діяльності його контрагента, який на момент здійснення поставки товару володів правосуб'єктністю та був зареєстрований платником податків на додану вартість.
Так, згідно з даними Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» ТзОВ "Трейд-Агро-буд" зареєстроване 14.05.2012 та нa час здійснення господарських операцій діяло і в процесі припинення не перебувало, крім тoгo, ocнoвними видaми діяльності контрагента за KBEД є 46.11 «Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (основний)»; 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин».
Отже, господарські операції між ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ "Трейд-Агро-буд" були проведені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
Звертає увагу на те, що окремі неточності в товарно-транспортних накладних, такі, як не співпадання місця складання видaткoвиx накладних з пунктом навантаження товару не можуть свідчити пpo порушення позивачем податкового законодавства тa не можуть спростовувати фaкт придбання ним тoвapiв, адже видаткові нaклaднi складаються за місцем реестрації підприємства, a товар відвантажується із місця його зберігання, яке може не співпадати із місцем реєстрації.
Щодо ненадання позивачем під час перевірки сертифікатів якості на продукцію, то зазначає, що товар, який придбавав позивач, a саме макуха соняшникова, не підлягав обов'язковій сертифікації відповідно до наказу від 01.02.2005 №28 "Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні".
Відсутність сертифікату не є підставою для висновку про відсутність підтвердження здійснення господарської операції, при тому, що сукупність наданих для перевірки і для суду первинних документів в повній мірі відображає характер, зміст та об'єм здійснення господарської операції.
Також зазначає, що для перевірки та до матеріалів справи позивачем було надано усі картки-перепустки вхідного контролю сировини, що підтверджують якість продукції, яка прибула. Крім того, надавалися експертні висновки, які були залишені поза увагою.
З врахуванням наведеного зазначає, що товариством у відповідності до вимог чинного законодавства та фактичним обставинам справи було вірно і на законних підставах віднесено відповідні суми ПДB до складу податкового кредиту і вірно сплачено податок на прибуток пo господарських операціях із ТзОВ «Трейд-Агро-Буд», ТзОВ «Компанія «Мелагрейн» та ТзОВ «Перша логістична компанія».
Враховуючи наведене просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у відзиві та просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ "Агротехніка" зареєстроване 30.01.1997 як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 72-73, т. 2), при цьому основним видом економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
З 11.04.2014 по 18.07.2014 Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "Агротехніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої 25.07.2014 був складений акт №3387/22-01/21750952 (а.с.12-83, т. 1).
В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 449428 грн., в тому числі за 2013 рік - 449428 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.4, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення суми різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього в сумі 479912 грн., в тому числі: в лютому 2013 року - 72050 грн., в березні 2013 року - 55830 грн., в квітні 2013 року - 113504, в травні 2013 року - 8814 грн., в червні 2013 року -101452 грн., в липні 2013 року - 128262 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає до сплати, у загальній сумі 730638 грн., в тому числі за березень 2013 року -72050 грн., за квітень 2013 року - 55830 грн., травень 2013 року - 123203 грн., липень 2013 року - 101452 грн., серпень 2013 року - 181346 грн., вересень 2013 року - 39675 грн., жовтень 2013 року - 23786 грн., листопад 2013 року - 54189 грн., грудень 2013 року - 79107 грн.; п.176.1 ст.176, п.231.1 ст.232 ПК України; п.п.3.5 п.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями), а саме видача окремій фізичній особі готівки за видатковим касовим ордером без вказання в ньому паспорту чи документу, що його замінює, його найменування і номер, ким і коли він виданий.
Не погодившись з висновками згаданого акта перевірки, позивач 31.07.2014 подав до Луцької ОДПІ заперечення, в якому висловив незгоду із висновками контролюючого органу. У зв'язку з цим Луцька ОДПІ призначила позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агротехніка", яка проводилася з 08.08.2014 року по 21.08.2014 року. За результатами перевірки відповідач прийняв акт №7190/22-01/21750952 від 29.08.2014 року (а.с.98-141, том 1), в якому підтвердив висновки планової виїзної документальної перевірки щодо непідтвердження здійснення господарських операцій ТзОВ "Агротехніка" з ТзОВ "Трейд-Агро-Буд".
На його підставі Луцька ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 08.09.2014 року №0008742201, №0008732201 (а.с. 142-143, т. 1). Так, податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2014 №0008742201 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 730638 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 365319 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2014 №0008732201 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 449428 грн. та накладено штрафні санкції в сумі 224714 грн.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Волинській області, проте скарга ТзОВ "Агротехніка" була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін, про що свідчить рішення про результати розгляду первинної скаргу від 03.10.2014 №129/10/03-2010-03-06 (а.с. 144-149, т.1).
З матеріалів справи слідує, що Луцька ОДПІ зробила у вищезгаданих актах перевірок висновки про не підтвердження господарських операцій позивача з ТзОВ "Трейд-Агро-Буд", а також про безпідставне включення позивачем сум витрат, які зарахував до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за результати господарських операцій з ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТзОВ "Перша логістична компанія", котрі надавали ТзОВ "Агротехніка" транспортно-експедиційні послуги під час експорту зернових.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи в судових засіданнях, що ТзОВ "Агротехніка" мало правовідносини із ТзОВ "Трейд-Агро-Буд". Між зазначеними контрагентами 18.03.2013 було укладено договір поставки ВП 2-2 №62 (а.с.150-153, т.1), згідно якого ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" (постачальник) зобов'язувалося поставити ТзОВ "Агротехніка" (покупець) товар, а саме макуху соняшникову, асортимент та ціна якої визначалися в специфікаціях №1 від 18.03.2013, №2 від 21.05.2014, №3 від 03.07.2013, № 7 від 27.11.2013, №9 від 31.03.2013. Пунктом 3.1 цього договору передбачено, що передача Товару Покупцеві здійснюється згідно правил "Інкотермс-2010", умови поставки кожної партії Товару узгоджуються Сторонами в специфікації. Так, специфікаціями передбачено, що передача Товару Покупцеві здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс-2010) за адресою: Волинська область, смт. Турійськ, вул. Паралельна, 33, смт. Локачі, вул. Шевченка, 14. Крім того, сторони 01.04.2013 уклали додаткову угоду №1 до договору поставки ВП 2-2 №62 від 18.03.2013 (а.с.159, том 1), згідно якої сторони вирішили внести зміни до пунктів 3.2 та 4.4. договору. У зв'язку з цим пунктом 3.2 договору передбачається, що постачальник зобов'язується надати в момент передачі Товару Покупцю належно оформлені документи: оригінал накладних на відпуск Товару; оригінал податкових накладних; оригінал товарно-транспортних накладних; інші документи, вказані у підписаній Сторонами Специфікації. Згідно пункту 4.4 договору, за вимогою Покупця, якість кожної партії Товару, що передається повинна підтверджуватися документами, вказаними у підписаній Сторонами Специфікації.
У відповідності до умов вказаного договору ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" протягом березня-грудня 2013 року поставило, а позивач, відповідно, отримав товар на загальну суму 2838494,48 грн. з ПДВ, що підтверджується податковими та видатковими накладними (а.с.159-219, т. 1).
Оплату придбаного товару позивач здійснював згідно умов договору в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.158-237, т. 1).
На підтвердження господарських операцій позивач надав Луцькій ОДПІ договір купівлі-продажу з специфікаціями, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
На думку суду, відповідач не довів правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 року №0008742201, №0008732201, з огляду на таке.
Як передбачено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України включають:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
перелічені в ПК України витрати банківських установ.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача про непідтвердження позивачем господарських операцій поставки макухи соняшникової від ТзОВ "Трейд-Агро-Буд", судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит та задекларовано суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
Вищевказаний товар (макуха соняшникова) було транспортовано за рахунок постачальника ТзОВ "Трейд-Агро-Буд", що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.221-248, т. 1), перепустками-картками вхідного контролю сировини (а.с.80-157, том 2).
На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". З матеріалів справи слідує, що придбання товару (макухи соняшникової) відповідає фактичним цілям господарської діяльності позивача та не суперечить основним видам господарської діяльності його контрагента, який на момент здійснення поставки товару володів правосуб'єктністю та був зареєстрований платником податків на додану вартість.
Зауваження контролюючого органу про те, що під час перевірки позивачем не було надано підтвердження про відрядження ОСОБА_1 до м. Рівне Рівненської області, який згідно видаткових накладних отримував товар, спростовуються наказом директора ТзОВ "Агротехніка" від 20.11.2012 року №185 "Про встановлення добових відрядних коштів та лімітів на проживання" (а.с.5, т.2), пунктом 3 якого визначено, що якщо працівник повертається з відрядження в межах 1-го робочого дня, така службова поїздка не вважається відрядженням, добові не нараховуються і не виплачуються. Враховуючи те, що службові поїздки ОСОБА_1 із м. Луцька до м. Рівне для підписання документів із ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" відбулися в межах 1-го робочого дня і протягом робочого часу, тому посвідчення про відрядження не видавалися і добові не нараховувалися.
Що стосується неточностей у товарно-транспортних накладних, про які зазначає Луцька ОДПІ в актах перевірок, то суд зауважує, що вони складалися вантажовідправником (контрагентом позивача), а відтак окремі неточності, такі, як неспівпадання місця складання видаткових накладних з пунктом навантаження товару не можуть свідчити про порушення позивачем податкового законодавства та не можуть спростовувати факт придбання ним товарів, адже видаткові накладні складаються за місцем реєстрації підприємства, а товар відвантажується із місця його зберігання, яке не може співпадати із місцем реєстрації.
Разом з тим, суд зазначає, що окремі помилки чи неточності в оформленні документів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фaктичний рух активів aбo зміни у кaпiтaлi чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю відбулися. Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Водночас суд зазначає, що транспортні документи нa перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов'язковими при оподаткуванні операцій зa договорами купівлі-продажу чи поставки. Вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, a отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами. Натомість фaкт передачі товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується видaткoвими накладними, які наявні в матеріалах справи.
Як вбачається з договору пocтaчaння, постачальник здійснює передачу товару на склад покупця, a відтак, обов'язок щодо транспортування придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей було покладено саме нa постачальника (контрагента).
Водночас суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність реєстрації автомобілів, зазначених у товарно-транспортних накладних, оскільки такі твердження контролюючого органу не підтверджені жодними належними доказами та фактично ґрунтуються лише на його припущеннях.
Також не заслуговує на увагу твердження контролюючого органу про відсутність у позивача основних фондів та трудових ресурсів, оскільки вказана обставина підтверджується довідками від 10.01.2020 № 1-4/27, від 09.01.2020 № 1-4/19-1 та копією звітності форми № 1ДФ за 2013 рік (а.с. 133-157, т.3).
Крім того, обсяг та якісні характеристики придбаного товару, його прибуття на склад позивача підтверджуються перепустками-картками вхідного контролю сировини (а.с.80-157, том 2) та експертними висновками, звітом про результати досліджень, протоколом вимірювань (а.с. 1-4, т. 2).
Щодо ненаданням позивачем під час перевірки сертифікатів якості на продукцію, то судом встановлено, що товар, який придбавав позивач, а саме макуха соняшникова, не підлягає обов'язковій сертифікації відповідно до наказу від 01.02.2005 року №28 "Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні".
Отже, на думку суду, відсутність такого сертифікату якості не є суттєвим недоліком з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту операції з поставки, a відтак, не може бути підставою для висновку про відсутність підтвердження здійснення господарської операції, при тому, що сукупність наданих для перевірки і для суду первинних документів в повній мірі відображає характер, зміст та об'єм здійснення господарської операції.
Крім того, суд зазначає, що контролюючий орган не наділений повноваженнями перевіряти якість продукції та документи, що підтверджують якість продукції.
Також під час перевірки контролюючим органом був використаний акт ДПІ у м.Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 02.06.2014 №363/17-16-22-01/38212388 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП "СФГ Нікопольське", ПП "АФ "Приват Агро", ТзОВ "Промтехгруп ЛТД", ТОВ "ПТР Ресурс", ТОВ "ТЗП Торгсервіс", ТОВ "АСТ Консалтинг", ТОВ "Дойче Агро Компані" за період з 01.12.2012 по 31.12.2013". В цьому акті вказано, що зазначеними контрагентами ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" не підтверджено первинними документами господарські операції з цим платником податків, а відтак поставлено під сумнів реальність здійснення господарських операції з поставки макухи соняшникової позивачу від ТзОВ "Трейд-Агро-Буд". Однак, з такими твердженнями податкового органу погодитись не можна, з огляду на таке.
Аналіз норм Податкового кодексу України вказує на той факт, що у його змісті не міститься норм, які б покладали відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), щодо обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальниками вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, декларуванні ними податкової звітності.
Крім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Тобто негативні наслідки, які виникають при недекларуванні зобов'язань перед бюджетом чи будь-яких інших порушень з боку постачальника, жодним чином не можуть впливати на добросовісного платника податків, який фіксує факти здійснення всіх господарських операцій у належно оформлених первинних документах.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності платника податків.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З огляду на реальний характер господарських операцій, можливі порушення вищезазначеним контрагентом ТзОВ "Агротехніка" податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податків, права на формування податкового кредиту з ПДВ та отримання бюджетного відшкодування.
Також звертає увагу на ту обставину, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 у справі № 817/3565/14, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Трейд-Агро-Буд" на підставі Акта про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.06.2014 № 363/17-16-22-01/38212388 та зобов'язано відновити показники податкової звітності ТОВ "Трейд-Агро-Буд" за період 01.12.2012 року по 31.12.2013 року (а.с. 25-30, т.3).
Щодо твердження контролюючого органу про те, що засновник СВГ «Нікопольське» та ТзОВ «Дойче Агро Компані» гр. ОСОБА_3 надав пояснення про його непричетність до діяльності зазначених підприємств та жодних документів за наслідками їх діяльності не складав та не підписував, то суд зазначає, що на вимогу суду, контролюючим органом не надано жодного доказу відносно гр. ОСОБА_3 , яким би було підтверджено вину останнього у створенні фіктивного підприємництва.
Також в ході судового розгляду справи, представник відповідача пояснив, що на даний час жодного вироку відносно гр. ОСОБА_3 , яким би останнього було визнано винним у створенні фіктивного підприємництва не існує.
Такі твердження контролюючого органу базуються виключно на поясненнях гр. ОСОБА_3 , засновника СВГ «Нікопольське» та ТзОВ «Дойче Агро Компані», наданих працівникам податкової міліції з приводу непричетності до діяльності вказаних підприємств та оформлення бухгалтерських документів, податкових накладних на відвантаження ТМЦ.
Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що ТзОВ «Агротехніка» не мало взаємовідносин із СВГ «Нікопольське» та ТзОВ «Дойче Агро Компані».
Відтак суд зазначає, що податковим органом фактично виявлені порушення в ланцюгу постачальників другої черги без фактичного дослідження реальності господарських операцій позивача.
На думку суду, всі первинні документи, надані позивачем, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що господарська операція між позивачем та ТзОВ "Трейд-Агро-Буд" з поставки товару (макухи соняшникової) відбулася, що підтверджується фактичними обставинами по справі. Придбання згаданого товару здійснено для забезпечення господарської діяльності позивача, що відповідає його видам економічної діяльності.
Судом також встановлено, що ТзОВ "Агротехніка" мало правовідносини із ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТзОВ "Перша логістична компанія", котрі надавали позивачу транспортно-експедиційні послуги під час експорту зернових культур.
Так, зазначені правовідносини між ТзОВ "Агротехніка" та ТзОВ "Перша логістична компанія" підтверджуються договорами транспортного експедирування №41 від 24.07.2013 року (а.с.6-10, т.2), додатковими угодами до цього договору №6 від 18.10.2013 року, №8 від 25.10.2013 року, №9 від 22.11.2013 року, №12 від 11.12.2013 року, №13 від 12.12.2013 року, №14 від 10.01.2014 року (а.с.11-16, том 2), актами виконаних робіт №94 від 13.08.2013 року, №238 від 31.08.2013 року, №285 від 19.11.2013 року, №284 від 19.11.2013 року, №308 від 28.11.2013 року, №478 від 27.12.2013 року, №464 від 27.12.2013 року,№22 від 22.01.2014 року (а.с.17-30, том 2).
Господарські операції між ТзОВ "Агротехніка" та ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" підтверджуються договором доручення №030910/09-п на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.09.2010 року (а.с.38-39, том 2), додатками до цього договору №128 від 10.01.2013 року, №129 від 19.01.2013 року, №130 від 05.02.2013 року, №131 від 01.02.2013 року, №132 від 27.02.2013 року, №133, №134 від 01.03.2013 року, №135 від 20.03.2013 року, №136 від 26.03.2013 року, №138 від 15.03.2013 року, №139 від 06.03.2013 року, №140 від 07.03.2013 року, №143 від 05.04.2013 року, №145 від 02.04.2013 року, №146 від 26.04.2013 року, №147 від 30.04.2013 року, №148 від 25.05.2013 року, №149 від 03.07.2013 року, №150 від 12.07.2013 року, №151 від 15.07.2013 року, №152 від 19.07.2013 року, №153 від 30.07.2013 року (а.с.40-64, том 2).
За умовами вказаних договорів ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТзОВ "Перша логістична компанія" зобов'язувалися за плату та за рахунок позивача надати йому послуги з організації перевезення зернових та олійних культур залізничним транспортом. Матеріалами справи підтверджено, що транспортування зазначеного товару позивача здійснювалося на експорт.
У зв'язку з виконанням зазначених договорів контрагентами позивача були виписані податкові накладні (а.с.31-37, 65-71, т. 2).
Оплата отриманих послуг позивачем здійснювалася згідно умов договорів в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.238-294, т. 2).
Судом встановлено, що відповідач не заперечує реальність здійснення вищезгаданих господарських операцій між позивачем та його контрагентами, проте заперечує включення ТзОВ "Агротехніка" суми витрат за цими операціями до складу податкового кредиту в розмірі 264906 грн., оскільки позивачем порушено п.198.4 ст.198 ПК України.
Пунктом 198.4 ПК України передбачено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Луцька ОДПІ в акті перевірки від 25.07.2014 №3387/22-01/21750952 зробила висновок про те, що оскільки згідно п.15 підрозділу 2 розділу XX ПК України позивач звільнявся від сплати податку на додану вартість під час вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, тому зазначена господарська операція пов'язана з господарськими операціями надання позивачу ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТзОВ "Перша логістична компанія" транспортно-експедиційні послуги під час експорту цих культур, а відтак позивач не мав права на включення сум витрат за цими операціями до складу податкового кредиту.
Згідно п.15 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Судом встановлено та підтверджується податковими накладними (а.с.31-37, 65-71, том 2), що позивачем оплачено отримані транспортно-експедиційні послуги від ТзОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТзОВ "Перша логістична компанія" під час експорту зернових культур з врахуванням податку на додану вартість. Крім того, на стор. 31 (абз. 2) акта перевірки Луцької ОДПІ від 25.07.2014 року №3387/22-01/21750952 зазначено, що "відповідно до абз. 1 п.15 підрозділу 2 розділу XX ПК України продавці мали право нараховувати ПДВ при продажу зернових на території України, та на підставі абз. 3 пп.139.1.6 п.139 1 ст.139 ПК України суми ПДВ, сплачені у складі ціни зернових продавцю, ТзОВ "Агротехніка" включало до вартості товару (зернових)". Отже, позивачем було сплачено ПДВ під час здійснення зазначених господарських операцій, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а відтак ТзОВ "Агротехніка" у відповідності до статті 198.1 ст.198 ПК України мало право на включення сум витрат за вищезазначеними господарськими операціями до складу податкового кредиту в розмірі 264906 грн.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.09.2014 року №0008732201 та від 08.09.2014 року №0008742201 в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 729175,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 364587,50 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТзОВ "Агротехніка" до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 487,20 грн., що сплачений відповідно до платіжного доручення від 17.10.2014 року №2593130 (а.с. 1, т.1).
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу в сумі 6100,00 грн., суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті134 КАС України).
Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 самостійно адвокатом.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З'їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 10.12.2019, ордер про надання правової допомоги серії ВЛ № 000,064650, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об'єднанням «АФК» та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, рахунок № 103 від 10.12.2019, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 10.12.2019, платіжне доручення № 6421 від 11.12.2019 про сплату позивачем на рахунок адвоката коштів в сумі 4700,00 грн. на оплату правової допомоги.
Правова допомога адвоката позивачу відповідно до актів приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 10.12.2019 складається з: ознайомлення з матеріалами справи, правовий аналіз постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.10.2019 - 1000,00 грн. (1 год.); підготовка додаткових письмових пояснень - 3000,00 грн. (3 год.); участь у судовому засіданні - 700,00 грн. (3 год.).
З наведених документів вбачається, що адвокатом надано послуги вартість яких становить 6100,00 грн. Вказана вартість послуг оплачена позивачем частково в сумі 4700,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката, суд, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 3700,00 грн., що становить вартість послуг із підготовки додаткових письмових пояснень - 3000,00 грн. (3 год.) та участі у судовому засіданні - 700,00 грн. (1 год.)
При цьому, суд зазначає, що ознайомлення з матеріалами справи, правовий аналіз постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.10.2019 - 1000,00 грн. включається до витрат пов'язаних з підготовкою додаткових пояснень у справі. Разом з тим, витрати на правову допомогу в сумі 1400,00 грн. не підтверджені жодними доказами та не оплачені. Відтак решту витрат у сумі 2400,00 грн. повинен понести позивач.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08.09.2014 року №0008732201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08.09.2014 року №0008742201 в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 729175,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 364587,50 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" витрати на правову допомогу в сумі 3700,00 грн. (три тисячі сімсот гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484).
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 20.02.2020.