про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
24 лютого 2020 р. Справа № 142/29/20
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії
17.01.2020 до Піщанського районного суду Вінницької області звернулася із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 20.01.2020 адміністративну справу № 142/29/20 передано за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 19.02.2020.
За результатом автоматизованого розподілу справ між суддями, головуючим у справі визначено суддю Богоноса М.Б.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви встановлено ст. 94 КАС України.
Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
В порушення наведених норм законодавства, додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням зазначених правил.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.10.2018 року в справі № 2а-15994/12/2670.
Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви у цій частині, позивачці необхідно подати до суду належним чином засвідчені копії документів, що долучені до позовної заяви, (примірники для суду та два примірники для відповідачів).
Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При перевірці позовної заяви встановлено, що позивачкою судовий збір не сплачено та заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивачка зазначила, що її майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір, при цьому доказів в підтвердження аргументів клопотання не надано.
Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд керується такими мотивами.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, норми процесуального Закону та Закону від 08.07.2011 № 3674-VI надають позивачу право звернутися до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору із обґрунтуванням підстав для прийняття такого рішення судом. Процесуальний порядок реалізації права позивача на заявлення клопотань встановлений ст. 167 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити у тому числі: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника (п.4); підстави заяви (клопотання, заперечення) (п. 5); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (п.6).
Однак, дослідивши клопотання позивачки суд встановив, що окрім вимоги про звільнення її від сплати судового збору та загальне посилання на неможливість його сплатити, жодних інших аргументів клопотання не містить. Доказів, які б підтверджували існування підстав для звільнення від сплати судового збору позивачкою теж не надано. Відтак, клопотання про звільнення від сплати судового збору є очевидно необґрунтоване.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору підлягає поверненню без розгляду. Залишення без розгляду клопотання не позбавляє особу процесуального права на повторне його заявлення, однак із додержанням встановлених процесуальним Законом вимог.
В іншому випадку, у разі відсутності підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору, ОСОБА_1 необхідно врахувати, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI).
Як передбачено ч. 1 ст. 5 КАС України, особа вправі просити суд про захист її прав, свобод або законних інтересів, в тому числі, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а також прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивачка - фізична особа просить:
- визнати дії Головного управління ДПС у Вінницькій області протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу від 09.08.2019 № Ф-145022-54 у розмірі 23785,08 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 15.10.2019 № 5567/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги від 06.09.2019 про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Вінницькій області по формуванню вимоги про сплату боргу від 09.08.2019 № Ф-145022-54 у розмірі 23785,08 грн.
Аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що в цьому адміністративному позові заявлено дві окремі позовні вимоги одна із яких немайнового, а інша - майнового характеру.
Зокрема, вимога про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 15.10.2019 № 5567/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги від 06.09.2019 є немайновою. Тоді як вимога позивача про визнання дії Головного управління ДПС у Вінницькій області протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу від 09.08.2019 № Ф-145022-54 у розмірі 23785,08 грн є майновою.
В силу вимог абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону від 08.07.2011№ 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.
Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 840,40 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
За подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою, що містить вимогу майнового характеру в загальному розмірі 23785,08 грн, позивачка повинна сплатити судовий збір у розмірі 840,40 грн. Вказана сума судового збору є мінімальною ставкою (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки ставка у розмірі 1 відсотка ціни позову (237,85 грн) є меншою від 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, у випадку відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачці слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду за дві окремі позовні вимоги в загальному розмірі 1680,80 грн.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачці строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:
засвідчених копій документів, що долучені до позовної заяви в трьох примірниках (для суду та для направлення відповідачам);
оформленого належним чином клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами в його підтвердження, або документ про сплату судового збору у сумі 1680,80 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст. 30, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору повернути без розгляду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій та рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
3. Запропонувати позивачці у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
4. Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ст. 256 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович