31 січня 2020 року Справа № 160/10420/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, із урахуванням уточнень від 14 листопада 2019 року, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 30 336,12 грн. (тридцять тисяч триста тридцять шість гривень дванадцять копійок);
зобов'язати відповідача сформувати та подати до казначейської служби подання про повернення покупцю-позивачу збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири ним було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості об'єкта купівлі продажу.
Однак, позивач стверджує, що він не повинен сплачувати цей збір, оскільки житло ним придбавалося вперше.
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
09 грудня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що вважає позов необгрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998.
Згідно Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1740 від 03.11.1998, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками під час клеймування виробів з дорогоцінних металів та з відчуження легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку, зараховуються в установленому порядку до державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до гл.8 ч.2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Оскільки, діючим законодавством України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не передбачено порядок повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, Управління вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
21.12.2018 р. між ОСОБА_1 - позивачем та гр. ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння, який посвідчено нотаріусом Восковець О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 29589728, згідно якого позивач придбав домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Продаж вказаного нерухомого майна вчинився за 2 240 000, 00 коп., які продавець одержав повністю.
Позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна. Даний факт підтверджується квитанцією № 0.0.1220034526 від 21.12.2018 року про сплату 30336,12 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок УК Шевченківського району м. Дніпра та нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу квартири, оскільки відповідно до п. 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з вимогами п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З системного аналізу наведених правових актів вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. Відтак, кошти в сумі 30 336,12 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
У зв'язку з вищевикладеним 10 жовтня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, в якій просив орган Пенсійного фонду України повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 30 336,12 грн.
У відповідь на вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 17.10.2019 №21225/05-05/26 повідомило позивача про відсутність в останнього правових підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у заявленому розмірі, у зв'язку з тим, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями щодо визнання дійсності правочину операцій купівлі-продажу нерухомого майна (а саме, згідно законодавства не визначає в котрий раз придбавається нерухоме майно), а також, що потрібно враховувати всі обставини, що підтверджують факт такої помилкової чи надмірної сплати збору.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з того, що відповідно до п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до п. п. 2, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У постановах Верховного Суду від 28.11.2018 р. у справі №813/1126/17, від 01.11.2018 р. у справі №819/1353/17, від 31.10.2018 р. у справі №819/595/17 зазначено про те, що відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. А отже, за відсутності такого механізму саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Таким чином, доводи відповідача викладені в листі від 17.10.2019 року про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській не має підстав для повернення помилково перерахованих коштів в сумі 30 336,12 грн. є необгрунтованими та такими, що суперечать положенням чинного законодавства України.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
На підставі ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 768,4 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови повернути сплачений ОСОБА_1 збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 30 336,12 грн. (тридцять тисяч триста тридцять шість гривень дванадцять копійок).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України щодо повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 30 336,12 грн. (тридцять тисяч триста тридцять шість гривень дванадцять копійок).
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник