м. Вінниця
21 лютого 2020 р. Справа № 120/4367/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 суми неотриманої пенсії за період із 01.10.2018 року по 30.06.2019 року включно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що у період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року їй було зупинено виплату пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за роз'ясненнями про причини та підстави невиплати пенсії. На запит позивача повідомлено, що недоотримані кошти за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року будуть виплачені після прийняття Порядку згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України 08.06.2016 року № 365". З огляду на викладене та вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 02.01.2020 року відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не погоджується з позовними вимогами та вважає, що органом Пенсійного фонду не було допущено жодних порушень при здійсненні владних повноважень відносно позивача. Разом із цим зазначає, що відповідно до пункту 15 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335, орган, який здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Такий порядок Кабінетом Міністрів України на даний час не затверджено. Тому, вказує, недоотримані кошти за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року буде виплачено після прийняття відповідного Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пенсію по втраті годувальника.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 529-5000228564 від 12.11.2019 року.
В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про поновлення виплати пенсії.
05.08.2019 року відповідачем надано відповідь на заяву позивача та повідомлено, що виплата пенсії ОСОБА_1 припинена у зв'язку із рішенням Комісії №48 від 16.10.2018 року, а також зазначено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335, суми пенсій, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та будуть виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо невиплати пенсії за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Стаття 7 Закону визначає, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 (Офіційний вісник України, 2014 рік, № 81, ст. 2296).
Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Отже, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Відповідність позивача вказаним вимогам не заперечується відповідачем.
Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у подальшому Порядок № 365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Згідно з пунктом 15 Порядку №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.11.2019 року № 529-5000228564, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 статті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відмовляючи у виплаті пенсії позивачу за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року, управління у листі від 05.08.2019 року №2335/Б-10 посилається на той факт, що суми доплати за минулий період обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та будуть виплачені на умовах окремого порядку.
Суд зазначає, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих соціальних виплат не звільняє державу в особі уповноваженого органу Управління від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних йому сум соціальних виплат.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, відмовляючи позивачу у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання даної соціальної допомоги. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Відтак, відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Крім цього, при ухваленні рішення у справі, суд бере до уваги, що ця адміністративна справа є типовою справою, а тому судом, у відповідності до ч. 3 ст. 291 КАС України, враховуються правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 03.05.2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача та наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести виплату ОСОБА_1 відповідного розміру пенсії за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Про наявність підстав для негайного виконання рішення суду у цій категорії справ, звернув увагу Верховний Суд у рішенні від 03.05.2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18.
Тому, рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 суми неотриманої пенсії у частині стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 суми неотриманої пенсії за період з 01.10.2018 року по 30.06.2019 року включно.
Рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 суми неотриманої пенсії у частині стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення у повному обсязі виготовлене 24.02.2020 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна