ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
11 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2493/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2019 про відмову у відкритті провадження
у справі №915/2493/19
за позовом: Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради
до відповідача: Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області
третя особа: ОСОБА_1
про: стягнення грошових коштів у сумі 591 грн. 96 коп.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2019 у справі №915/2493/19 відмовлено у відкритті провадження у справі; позовну заяву від 26.12.2019 №09.6254/08 з додатками на 20 (двадцяти) арк. повернуто Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради; разом з позовною заявою направлено Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 27.12.2019 на 1 (одному) арк.
22.01.2020 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, в якій апелянт просить прийняти апеляційну скаргу до провадження Південно-західного апеляційного господарського суду; визнати строк для подачі апеляційної скарги пропущеним з поважних причин та поновити його; скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2019 у справі №915/2493/19, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; звільнити Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від сплати судового збору або розстрочити його виплату; розглянути справу за відсутності представника Департаменту.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2020 у Господарського суду Миколаївської області витребувано матеріали справи №915/2493/19; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2019 у справі №915/2493/19 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області.
06.02.2020 від Господарського суду Миколаївської області надійшли матеріали справи №915/2493/19.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлені ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Пункт 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до обов'язкового числа документів, що додаються до апеляційної скарги, відносить докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом апеляційного перегляду за поданою апеляційною скаргою є ухвала Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі №915/2493/19.
Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2102,00 грн. Таким чином, заявником при поданні апеляційної скарги повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Скаржник доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі не надав, проте, посилаючись на майновий стан та те, що Департамент є бюджетною установою, уповноваженою лише на отримання бюджетних асигнувань, вважав наявними визначені п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підстави для звільнення його від сплати судового збору або розстрочення його виплати.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. При цьому, приписами цієї статті визначено суб'єктів оскарження, щодо яких можна здійснити відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнити від його сплати.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні розстрочення сплати судового збору/звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи розстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
У зв'язку із цим слід зробити висновок, що норми ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про звільнення чи розстрочення сплати судового збору.
Стосовно посилання скаржника на п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення надміру виплачених державних коштів, що не підпадає під дію п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного закону.
Беручи до уваги вищевикладене та з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі №915/2493/19.
Суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За таких обставин, оскільки скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 та Господарського процесуального кодексу України (не надано суду доказів сплати судового збору), апеляційна скарга Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради відповідно до ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Судова колегія зазначає, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з огляду на недотримання апелянтом вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, в даному випадку не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.У задоволенні клопотання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати - відмовити.
2.Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2019 про відмову у відкритті провадження у справі №915/2493/19 - залишити без руху.
3.Встановити Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн., протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.Попередити Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська