79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.08.07 Справа№ 1/861-3/73
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи
За первісним позовом : ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку, м.Львів
До відповідача : Управління МВС у Львівській області, м. Львів
Про стягнення заборгованості по договору оренди приміщення в сумі 32900,99 грн.
За зустрічним позовом : Управління МВС у Львівській області, м. Львів
До відповідача: ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку, м.Львів
Про : визнання недійсним договору в частині
За участю представників:
Від позивача за первісним позовом: Баран Я.В., Чорна Я.С. - представники
Від відповідача за первісним позовом: Гордюк С.Є. -представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки , передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку заявлено позов до Управління МВС у Львівській області про стягнення 32 900,99 грн. основного боргу та судових витрат.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що він є бюджетною установою, яка утримується за рахунок державного бюджету і звільнена від сплати земельного податку, а кошторисом доходів і видатків УМВСУ у Львівській області за 2003-2006 р.р. не передбачено бюджетних асигнувань на покриття видатків із сплати земельного податку та амортизаційних нарахувань.
Крім того, 01.11.2006 року Управлінням МВС у Львівській області було подано зустрічний позов до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку про визнання недійсним п.5.8 договору оренди частини будинку від 28.11.2003 р. в частині покладення на Управління МВС у Львівській області зобов'язання по відшкодуванню витрат пов'язаних з утриманням орендованого майна, а саме: земельного податку та амортизаційних нарахувань в сумі 1057,81 грн.
08.08.2007 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.08.2007 р.
Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 10.08.2007 року.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
28.11.2003 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку та Міністерством внутрішніх справ в особі Управління МВС у Львівській області було укладено договір оренди частини будинку площею 1049,3 м.кв., розташованого за адресою м.Львів вул.С.Стрільців,9 строком на 3 роки до 28.11.2006 року. Дане приміщення зайняте орендарем для розміщення клубу міліції та редакції газети «Міліцейський кур'єр».
Умовами п.3.1 договору встановлено розмір річної орендної плати в сумі 1 грн. Відповідно до п.5.8 договору орендар зобов'язувався відшкодовувати орендодавцю витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, а саме -земельний податок та амортизаційні нарахування в сумі 1057,81 грн. в т.ч.ПДВ -щомісячно.
Як стверджує позивач , з моменту укладення договору оренди, орендар не сплачував орендної плати, передбаченої договором, а також не відшкодував витрат, пов'язаних з його утриманням, внаслідок чого його заборгованість по договору оренди складала на день заявлення позову 32900,99 грн., в тому числі заборгованість по орендній платі 3,10 грн. в т.ч. ПДВ, витрати пов'язані з утриманням орендованого майна -32897,89 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що первісний позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п.5.8 договору орендар зобов'язувався відшкодовувати орендодавцю витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, а саме -земельний податок та амортизаційні нарахування в сумі 1057,81 грн. в т.ч.ПДВ -щомісячно, однак свої договірні зобов'язання не виконав.
Станом на день звернення з позовом , заборгованість Управління МВС у Львівській області перед ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку складає 32900,99 грн., в тому числі заборгованість по орендній платі 3,10 грн. в т.ч. ПДВ, витрати пов'язані з утриманням орендованого майна -32897,89 грн.
Управління МВС у Львівській області не заперечує факту несплати ним визначених умовами договору платежів, однак посилається на те, що положення п.5.8 договору оренди частини будинку від 28.11.2003 р. в частині покладення на орендаря зобов'язання по відшкодуванню витрат пов'язаних з утриманням орендованого майна, а саме: земельного податку та амортизаційних нарахувань в сумі 1057,81 грн. суперечить актам цивільного законодавства ( ст.ст.7,51 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет», Закону України «Про плату за землю» і повинні бути визнані недійсними на підставі ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України.
Доводи Управління МВС у Львівській області , щодо недійсності положень п.5.8 договору не заслуговують на вагу суду.
Як вбачається з матеріалів справи, на задоволення заяви Управління МВС у Львівській області від 05.12.2006 року розгляд даної справи було зупинено до вирішення справи №1/1205-14/338 за позовом Управління МВС у Львівській області до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку про визнання недійсним в цілому договору оренди б/н від 28.11.2003 року частини будинку по вул.. Січових Стрільців,9.
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.05.2007 року у справі № 1/3-22/5 в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду не оскаржувалося в апеляційному порядку і набрало законної сили.
Відповідно до частини 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається із тексту зазначеного вище рішення суду, під час розгляду справи про визнання недійсним договору оренди б/н від 28.11.2003 року частини будинку по вул.. Січових Стрільців,9, судом крім інших досліджувались обставини щодо суперечності оспорюваного договору нормам БК України, Закону України «Про плату за землю», зокрема відсутність бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом Управління МВС у Львівській області на відшкодування витрат пов'язаних з утриманням орендованого майна. Ні під час розгляду справи про визнання в цілому недійсним договору оренди частини будинку по вул.. Січових Стрільців,9 від 28.11.2003 року, ні під час розгляду зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди частини будинку від 28.11.2003 р. в частині покладення на Управління МВС у Львівській області зобов'язання по відшкодуванню витрат пов'язаних з утриманням орендованого майна, а саме: земельного податку та амортизаційних нарахувань в сумі 1057,81 грн., Управлінням МВС у Львівській області не подано суду належних доказів в обґрунтування своїх вимог. Звіти форми №2д про виконання загального фонду кошторису установи не можуть свідчити про відсутність бюджетних асигнувань на відшкодування витрат пов'язаних з утриманням орендованого майна, оскільки позивачем за зустрічним позовом не подано на огляд суду затверджені кошториси та плани асигнувань на 2003-2006 роки, з яких би вбачалось відсутність асигнувань на виконання договору оренди від 28.11.2003 року.
План асигнувань із загального фонду бюджету (далі - план асигнувань) - це помісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.
Відповідно до п.1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 ( в редакції, чинній на час укладення договору ) кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Кошторис має дві складові: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.
Подані відповідачем в обґрунтування відсутності бюджетного фінансування на утримання орендованого майна звіти про виконання загального фонду кошторису установи не можуть бути належними доказами , оскільки , як передбачено зазначеним вище Порядком крім загального фонду є ще спеціальний фонд .
Згідно з положеннями п.19 зазначеного вище Порядку спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.
Під час складання проекту кошторису Управління МВС у Львівській області зобов'язане було передбачити витрати на утримання орендованого майна згідно укладеного договору. Невключення відповідачем заборгованості по договору оренди від 28.11.2003 року у витратну частину кошторису не дає права Управлінню МВС у Львівській області порушувати договірні зобов'язання в частині оплати витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі, відповідно статті 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при цьому, як передбачено статтею 34 цього Кодексу, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Управління МВС у Львівській області документально не обґрунтувало невідповідність п.5.8 спірного договору оренди положенням ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства .
З урахуванням всіх фактичних обставин та матеріалів справи, суд дійшов висновку що первісні позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
З огляду на викладене, та керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 32,33,34,35,43,49,82-85,116 ГПК України, суд, -
1.Первісний позов задоволити.
Стягнути з Управління МВС у Львівській області ( м.Львів, вул..Генерала Григоренка,3 код ЄДРПОУ 08592247) на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління Ощадбанку ( м.Львів вул..С.Стрільців,9 код ЗКПО 09325703) 32 900,99 грн. заборгованості; 329,01 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2.В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України
Суддя