20.02.2020
Справа №489/6070/19
Провадження №2-а/489/32/20
20 лютого 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Румянцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Середою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, поліцейського Управління патрульної поліції в Миколаївській області Сядра Михайла Сергійовича про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 № 571382 від 01 листопада 2019 року
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову серії ДП18 № 571382 від 01.11.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Мотивуючи свої вимоги тим, що жодних знаків, що забороняли б рух вантажних автомобілів на шляху його руху не було. Відповідачем не доведено факт встановлення дорожніх знаків 3.3. Крім того, відповідач під час складання постанови не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото - відеозапис. Відповідачем не було роз'яснено його права і обов'язки. Ним було заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та необхідності залучення захисника по справі, проте, відповідач залишив його клопотання без розгляду, чим знехтував його правами. Відповідач обмежився лише формальним складанням постанови, без дотримання встановленої законом процедури.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що під час патрулювання 01.11.2019 року інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській обалсті Департаменту патрульної поліції, було виявлено правопорушення Правил дорожнього руху. А саме, водій вантажного автомобіля Volvo FH 12.460 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по вулиці Садовій зі сторони вул. Пограничної та на перехресті з вул. Кузнецькою, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" Додатку 1 ПДР України. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив предявити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України та п. 2.4 а ПДР України. Водій виконав закону вимогу поліцейського. Встановивши факт вчинення правопорушення, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що 01 листопада 2019 року близько 17 год. 20 хв. в м. Миколаєві Заводський район, по вул. Садовій, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volvo FH 12.460 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних транспортних засобів заборонено" та здійснив рух в зоні його дії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Внаслідок цього, 01 листопада 2019 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. В нашому випадку, водій не стежив за дорожньою обстановкою, проігнорував заборонний дорожній знак, та не виконав його вимоги, xoча зобов'язаний був це зробити.
Відповідно до п. 3.3 Правил "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
В той же час, згідно з п. 3.43 Правил зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладання штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.
Відповідачем суду надано відеозапис з нагрудного відеореєстратора, в якому зафіксований факт визнання позивачем, що він рухався по вул. Садовій. Інспектор пояснює варіанти проїзду без порушення. Наголошує, що до перехрестя з вул. Кузнецькою у водія була можливість здійснити поворот на 4 перехрестях, де відсутні дорожні знаки, які забороняють рух вантажних транспортних засобів ( 20191101191734000967).
Позивач в своєму позові зазначає, що відповідачем не було роз'яснено його права і обов'язки.
Відповідач в свою чергу, у відзиві, зазначає, що на відеозаписі, який долучено до відзиву (20191101191847000969) інспектор оголосив про початок розгляду справи, роз'яснив права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте, позивач в своєму позові зазначає, що відповідач під час складання постанови не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото - відеозапис.
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Крім того, згідно частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення.
Таким чином, в порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Представник відповідача в своєму відзиві посилається на пункт 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, в якій зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного Суду від 14.02.2018 року у справі № 536/583/17.
Проте, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення 14 вересня 2019 року серії ДП18 № 571382 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису з нагрудної камери інспектора не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 592/5576/17.
Крім того, в матеріалах справи міститься рапорт Поліцейської взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області сержанта поліції Сядро М., в якому надано пояснення керівництву щодо обставин подій, вчинені 01.11.2019 водієм Смоляковим О.Л.
Рапорт являється письмовим поясненням посадової особи (інспектора) безпосередньо керівництву стосовно обставин справи та несе в собі офіційний, доповідний характер. Аналізуючи рапорт поліцейського, можна зробити висновок про те що письмові пояснення повністю збігаються з відеозаписом з нагрудного відеореєстратору, винесеною постановою, а отже, є стабільними та об'єктивними, тому рапорт необхідно вважати видом письмово доказу. Варто наголосити, що дана позиція відповідача збігається з висновками колегій суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у справах № 488/1360/16-а, № 487/5095/16-а, № 489/487/16-а, № 490/6885/16-а, №487/5863/16-а.
Відповідачем надано схему руху транспортного засобу та розташування дорожніх знаків, яка підтверджує факт правопорушення вчиненого позивачем по справі.
Щодо тверджень позивача, про те, що інспектор поліції позбавила його можливості скористатися в повному обсязі своїми правами, не були вирішені клопотання, не дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.280 КУпАП, орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому суд приймає до уваги, що у відповідності зі ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вищевказані фактичні обставини дають суду підстави вважати, що інспектор поліції дослідив всебічно та повно всіх обставин справи, а також врахував малозначність вчиненого правопорушення, наявність негативних наслідків, тощо.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, рапортом поліцейського та схемою руху транспортних засобів та розташування дорожній знаків, а інспектор поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19,72,73,241-246 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, поліцейського Управління патрульної поліції в Миколаївській області Сядра Михайла Сергійовича про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 № 571382 від 01 листопада 2019 року - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1
Відповідач: поліцейський Управління патрульної поліції в Миколаївській області Сядро Михайло Сергійович, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «20» лютого 2020 року.