21 лютого 2020 року
Київ
справа №824/432/19-а
адміністративне провадження №К/9901/4806/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації, Обласної спеціалізованої ендокринологічної ЛКК про визнання протиправним та нечинним висновку,
19 лютого 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами загального позовного провадження.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, що не відносяться до справ незначної складності, є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На підтвердження таких доводів ОСОБА_1 , зокрема, зазначила, що судами безпідставно застосовано положення Порядку роботи обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії за напрямом «Ендокринологія», затвердженого наказом Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації від 30 серпня 2017 року №476 (далі - Порядок № 476), який на її думку, не відповідає наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» від 09 квітня 2008 року №189 (далі - Положення № 189).
Проте наведені заявником доводи щодо неправильного застосування судами вказаних приписів норм права спростовуються змістом судових рішень, у яких суди перевіряючи дотримання відповідачем вимог законодавства під час встановлення позивачу основного та супутнього діагнозів застосували саме норми Положення №189, оскільки Порядком № 476 лише врегульовано питання організації координованої діяльності відповідних фахівців області щодо забезпечення обстеження та лікування осіб, що потребують медичної допомоги на місцевому рівні, а наведені ОСОБА_1 аргументи зводяться до незгоди з установленими їй супутніми діагнозами та переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування норм матеріального права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Наведені заявником касаційної скарги аргументи щодо порушення судами норм процесуального права також не відповідають підставам, встановленим у пункті 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації, Обласної спеціалізованої ендокринологічної ЛКК про визнання протиправним та нечинним висновку - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко