Постанова від 11.02.2020 по справі 489/6025/19

11.02.2020

Справа №489/6025/19

Провадження №2-а/489/30/2020

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Середою А.В.,

у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 № 479280 від 26 жовтня 2019 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ДП18 № 479280 від 26 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Обґрунтовуючи вимоги зазначає, що вказана постанова є неправомірною та також, що підлягає скасуванню. Оскільки відповідач в оскаржуваній постанові не зазначив особу пішохода, якому він нібито не надав перевагу у русі шляхом проїзду через пішохідний перехід без повної зупинки автомобіля, будь-яких пояснень пішохід не надавав. Проспект Миру має жвавий дорожній рух, поліцейські зупиняли велику кількість транспортних засобів одночасно та могли переплутати його з іншим порушником. Жодних доказів порушення ним ПДР України поліцейським не надано, до постанову не долучено ніяких доказів. Складаючи постанову поліцейський не вказав жодного технічного засобу, яким здійснювалася фіксація дорожньої обстановки та факту порушення.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що під час патрулювання 26 жовтня 2019 року інспекторами УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції було виявлено порушення правил дорожнього руху. А саме водій автомобіля Mersedes-Benz 212 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , наближаючись до пішохідного переходу на якому знаходився пішохід, не знизив швидкість, не зупинився, чим створив їм перешкоду та небезпеку в порушення вимог п. 18.1 ПДР України. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Інспектор підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину на підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ "Про Національну поліцію" та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав вказану вимогу. Факт правопорушення визнав. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.18.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що позивач 26.10.2019 року о 19 год. 45 хв. рухаючись по пр-ту Миру в районі будинку № 2 в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz 212 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , наближаючись до пішохідного переходу, на якому перебуває пішохід, не зупинився перед пішохідним переходом та не надав перевагу у русі пішоходу, чим порушив вимогу п.18.1 ПДР України Проїзду пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Внаслідок цього, 26 жовтня 2019 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до п. 2.3, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до п.18.1 Розділу 18 ПДР України Проїзд пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками

Відповідальність за порушення вказаних правил передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП тягне за собою накладання штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

Відповідачем надано відеозапис з нагрудного відеореєстратора 20191026204502000165 на якому зафіксовано факт як інспектор поліції належним чином представився, повідомив суть вчиненого водієм порушенням, роз'яснив права позивачу. На 01:38 на 02:10 хв. запису ОСОБА_1 погодився з інкримінованим йому порушенням Правил дорожнього руху.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, згідно частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення.

Таким чином, в порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Представник відповідача в своєму відзиві посилається на пункт 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, в якій зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного Суду від 14.02.2018 року у справі № 536/583/17.

Проте, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення 26 жовтня 2019 року серії ДП18 № 479280 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису з нагрудної камери інспектора не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 592/5576/17.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а відповідачем на надано достатніх доказів на вчинення правопорушення позивачем, тому суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позовОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 № 479280 від 26 жовтня 2019 року - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 479280 від 26 жовтня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «11» лютого 2020 року.

Попередній документ
87758860
Наступний документ
87758862
Інформація про рішення:
№ рішення: 87758861
№ справи: 489/6025/19
Дата рішення: 11.02.2020
Дата публікації: 24.02.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Розклад засідань:
11.02.2020 15:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
Учасники справи:
головуючий суддя:
РУМ'ЯНЦЕВА Н О
суддя-доповідач:
РУМ'ЯНЦЕВА Н О
відповідач:
Департамент патрульної поліції
позивач:
Черевков Юрій Валентинович