Справа № 489/870/20
Номер провадження 2/489/1446/20
про залишення позовної заяви без руху
21 лютого 2020 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Кокорєв В. В., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 4659/20-Вх
за позовом про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку,
позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач: Миколаївська міська рада,
встановив
Позивачами подано до суду позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в порядку, встановленому ЦПК України, в т. ч. шляхом пред'явлення позовної заяви, форма і зміст якої повинні відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).
Позивачі помилково в позові зазначають, що заявляють вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10510 грн.
Позивачами заявлено дві вимоги майнового характеру (визнання права власності) і одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни кожної майнової позовної вимоги, виходячи з дійсної вартості майна право власності на яке просять визнати в судовому порядку.
Позивачами також заявлено вимогу не майнового характеру, але не надано квитанцію про сплату 840,80 грн. судового збору.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Окрім цього, позивачі в якості відповідача зазначають Миколаївську міську раду, натомість в державних актах про право власності на земельні ділянки, на які позивачі просять визнати за ними право власності, зазначені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 4, 175-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
ухвалив
Залишити без руху позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач: Миколаївська міська рада .
Надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме сім днів з дня отримання позивачем копії ухвали. В зазначений строк позивачам необхідно надати суду нову позовну заяву (з копією для відповідача) із зазначенням ціни позову (двох вимог майнового характеру, виходячи з дійсної вартості майна), документ про сплату судового збору.
В разі невиконання цих вимог у визначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвалу може бути оскаржено в частині визначення розміру судових витрат.
Суддя В. В. Кокорєв