Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №822/2196/16
адміністративне провадження №К/9901/30210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/2196/16
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, треті особи - Головне Управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, Головне Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Петричковича А.І., суддів: Салюка П.І., Ковальчук О.К.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Граб Л.С., суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М.)
І. Суть спору
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ заступника голови комісії з реорганізації Держветфітослужби України ОСОБА_7 від 03 жовтня 2016 р. №1066-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницької області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Хмельницької області відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та наказ Держветфітослужби України №1077-к від 02.11.2016 р. про внесення змін до наказу про звільнення;
1.2. поновити його на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Хмельницької області або на іншій рівноцінній посаді в Головному управлінні Держспоживслужби в Хмельницькій області;
1.3. зобов'язати Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. Відповідно до Наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №153-К від 28 вересня 2012 року, ОСОБА_1 , начальника головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Хмельницької області Державного комітету ветеринарної медицини України переведено на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Хмельницької області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби.
2.1. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", створено: Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів. Установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері. Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.
2.2. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади (далі - Постанова КМУ № 1092) вирішено: 1. Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1; 2. Реорганізувати територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 2.; 3. Установити, що територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
2.3. Згідно з Додатком №1 Постанови КМУ № 1092 визначено, що до Головного управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області шляхом реорганізації приєднуються: Державна фітосанітарна інспекція Хмельницької області, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області, Головне управління Держсанепідслужби у Хмельницькій області та Головне управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області.
2.4. Наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №36 від 16 січня 2016 року "Про реорганізацію територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби", наказано: 1) реорганізувати територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1; 2) утворити комісії з реорганізації територіальних органів та призначити їх голів згідно з додатком 2. Відповідно до додатку 2, голова комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - ОСОБА_1
2.5. Відповідно до пункту 1 Наказу начальника - голови комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області ОСОБА_1. № 3-к від 19 січня 2016 року "Про здійснення заходів з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області", затверджено персональний склад комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, згідно додатку 1.
2.6. Згідно з пунктом 1 Наказу начальника - голови комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області ОСОБА_1. № 4-к від 19 січня 2016 року "Щодо попередження працівників головного управління про можливе вивільнення", наказано ОСОБА_4 , заступнику начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області на зборах трудового колективу головного управління, в присутності всіх працівників, попередити 20 січня 2016 року під розпис кожного, щодо можливого їх вивільнення з 21 березня 2016 року.
2.7. Наказом Держпродспоживслужби України №492-к від 15 березня 2016 року ОСОБА_4 з 19 березня 2016 року призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області і покладено виконання обов'язків начальника цього Управління.
2.8. Листом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №22/1/-48 від 25 квітня 2016 року ОСОБА_4 просив погодити кандидатуру ОСОБА_1 для призначення на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
2.9. Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_6. листом №15-1-2-6/1/1431 від 28 квітня 2016 року погодив призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
2.10. ОСОБА_1 подав В. о. начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4. заяву від 23 серпня 2016 року, яка зареєстрована 26 серпня 2016 року за №22/18-204 в оригіналі і на копії за цим же номером, але вже датою - 29 серпня 2016 року з резолюцією " ОСОБА_5 до виконання 30.08.2016 року" у якій просив прийняти його на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Хмельницької області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби.
2.11. Листом №22/8-205 від 16 вересня 2016 року за підписом ОСОБА_4 позивача повідомлено, що його заява від 23 серпня 2016 року розглянута і встановлено, що до заяви не додано документів вказаних у додатку до заяви і тому не можливо об'єктивно розглянути цю заяву щодо можливого працевлаштування в Головному управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
2.12. Позивач заявою від 22 вересня 2016 року, яка зареєстрована цього ж дня за №22/18-279, повторно просив В. о. начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4 прийняти його на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області в порядку переведення.
2.13. 13 жовтня 2016 року В. о. начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4 листом за №22/8-239 повідомив позивача про розгляд його заяви від 22 вересня 2016 року і констатував, що наказом Держветфітослужби України від 03 жовтня 2016 року №1060 він звільнений з посади начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
2.14. Відповідно до наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №1070-к від 02 листопада 2016 року "Про внесення змін до наказу Держветфітослужби від 03 жовтня 2016 року №1066-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", керуючись Положенням про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №464/2011, та враховуючи листок непрацездатності серії АГЩ №091287 від 04 жовтня 2016 року, виданий Чемеровецькою районною лікарнею Хмельницької області, внесено до пункту 1 наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №1066-к від 03 жовтня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 " зміни, а саме - виключено дату "03 жовтня 2016 року" та доповнено словами "Вважати датою звільнення 12 жовтня 2016 року".
2.15. ОСОБА_1 , вважаючи дані накази незаконними та такими, що порушують його права, звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправними та скасовано накази заступника голови комісії з реорганізації Дерпродспоживслужби ОСОБА_7. №1066-к від 03 жовтня 2016 року та №1070-к від 02 листопада 2016 року.
3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - головного державного інспектора ветеринарної медицини з 12 жовтня 2016 року.
3.3. Зобов'язано Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 жовтня 2016 року по 30 січня 2017 року включно.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року змінено постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - головного державного інспектора ветеринарної медицини з 12 жовтня 2016 року, виклавши п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:
4.1. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області з 12 жовтня 2016 року.
4.2. В решті постанову залишено без змін.
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
5.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи по суті помилково застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме пункт 6 частини 36 КЗпП України, а не положення пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, як це було здійснено роботодавцем.
5.2. Також, скаржник зазначає, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції підприємство, на якому мав намір поновитись позивач, припинило свою діяльність, а тому суд апеляційної інстанції зобов'язаний був застосувати до спірних правовідносин положення статті 240-1 КЗпП України.
6. У запереченні на касаційну скаргу позивач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з'ясованих обставинах справи, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
11. Відповідно до статті 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
12. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40).
13. Частиною другою статті 40 КЗпП визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
14. За правилами статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
VI. Позиція Верховного Суду
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №36 від 16 січня 2016 року "Про реорганізацію територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби", наказано: 1) реорганізувати територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1; 2) утворити комісії з реорганізації територіальних органів та призначити їх голів згідно з додатком 2. Відповідно до додатку 2, голова комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - ОСОБА_1
19. Відповідно до пункту 1 Наказу начальника - голови комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області ОСОБА_1. № 3-к від 19 січня 2016 року "Про здійснення заходів з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області", затверджено персональний склад комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, згідно додатку 1.
20. Водночас, пунктом 1 наказу начальника - голови комісії з реорганізації Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області ОСОБА_1. № 4-к від 19 січня 2016 року "Щодо попередження працівників головного управління про можливе вивільнення", наказано ОСОБА_4 , заступнику начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області на зборах трудового колективу головного управління, в присутності всіх працівників, попередити 20 січня 2016 року під розпис кожного, щодо можливого їх вивільнення з 21 березня 2016 року.
21. Згідно підпункту 7 пункту 19 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15 лютого 2016 року № 45 передбачено, що начальник Головного управління Держпродспоживслужби призначає на посади за погодженням з Головою Держпродспоживслужби керівників самостійних структурних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби та звільняє їх з посад.
22. Разом з тим, підпунктом 8 пункту 19 Положення визначено, що начальник Головного управління Держпродспоживслужби призначає та звільняє з посад інших державних службовців та працівників Головного управління Держпродспоживслужби, а підпунктом 15 пункту 19 Положення передбачено, що він вносить Голові Держпродспоживслужби пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь Держпродспоживслужби в містах, районах та їх заступників.
23. Так, наказом Держпродспоживслужби України №492-к від 15 березня 2016 року ОСОБА_4 з 19 березня 2016 року призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області і покладено виконання обов'язків начальника цього Управління.
24. В.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4. листом від 25 квітня 2016 року адресованим голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів просив погодити кандидатуру ОСОБА_1 для призначення на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
25. Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_6 погодив призначення ОСОБА_1 на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
26. 23 серпня 2016 року ОСОБА_1 подав в. о. начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4 заяву, якою просив прийняти його на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області - головного державного інспектора ветеринарної медицини Хмельницької області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби.
27. Листом №22/8-205 від 16 вересня 2016 року за підписом ОСОБА_4 позивача повідомлено, що заява останнього від 23 серпня 2016 року розглянута і в ході розгляду встановлено, що до неї не долучено документів вказаних у додатку, зокрема: листа Хмельницької обласної державної адміністрації №61/109-10-1992/2016 від 05.05.2016 р.; листа Держспоживслужби України №15-1-2-6/1/1431 від 28.04.2016р., з посиланням на те, що вищенаведені документи до Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області від інших кореспондентів не надходили, а тому не можливо об'єктивно та належно розглянути питання щодо можливого працевлаштування ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
28. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області пропонувало позивачу посади: 1) головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області; 2) начальника Управління Держпродспоживслужби в Чемеровецькому районі, від яких, згідно актів від 03 серпня 2016 та від 29 серпня 2016 року, позивач відмовився.
29. Однак, позивач заперечував факт пропонування йому будь-яких посад та його відмови, на підтвердження чого, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, надав суду лист слідчого відділу Хмельницького відділу поліції Національної поліції України у Хмельницької області №459/121/119/02 від 10 січня 2017 року щодо проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016240010008020 по факту підробки акту про відмову від запропонованих посад Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
30. Заявою від 22 вересня 2016 року №22/18-279 ОСОБА_1 повторно просив в.о. начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4 прийняти його на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області в порядку переведення.
31. Натомість, 13 жовтня 2016 року в. о. начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4 листом за №22/8-239 повідомив позивача, що наказом Держветфітослужби України від 03 жовтня 2016 року №1060 останнього звільнено з посади начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
32. З огляду на вищенаведене колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом №15-1-2-6/1/1431 від 28 квітня 2016 року погоджено, ініційоване в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_4 , переведення ОСОБА_1 на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, останній надав згоду на таке переведення, що підтверджується поданими заявами.
33. Разом з цим, як встановлено судами, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження ненадходження погоджувального листа від голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_6., вчинення відповідачем будь-яких дій щодо отримання відповіді на звернення відносно погодження переведення ОСОБА_1 та на обгрунтування доводів відсутності додатків до заяви позивача від 23 серпня 2016 року, що послужило підставою для її нерозгляду по суті.
34. Також, відповідачем не доведено підставності тривалого строку, а саме: з 26 серпня 2016 року по 16 вересня 2016 року, виявлення Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів факту відсутності всіх додатків до заяви позивача та розгляду поданої повторно заяви про переведення від 22 вересня 2016 року, яка вирішилась тільки 13 жовтня 2016 року, тобто - після звільнення позивача - 03 жовтня 2016 року.
35. В той же час, приписами абзацу 1 пункту 7 частини 2 розділу III Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року, у разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифа затвердження тощо), документ не реєструється і відправникові надсилається письмовий запит або йому повідомляється про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, розшифрування підпису особи, яка здійснила запит.
36. Проте, як встановлено судами та згідно доказів, що містяться в матеріалах справи, відповідачем не додержано вимог даного положення.
37. Частиною другою статті 40 КЗпП визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
38. За правилами статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
39. Верховний Суд України в постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 висловив правову позицію, згідно з якою власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
40. Судами встановлено, що станом на 03 жовтня 2016 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області наявні вакантні посади, в тому числі посада начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
41. Станом на 11 жовтня 2016 року, 01 грудня 2016 року, 16 січня 2017 року і на 30 січня 2017 року, посада начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, також була вакантною.
42. Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при звільненні позивача не була дотримана процедура звільнення, оскільки йому не були запропоновані всі вакантні посади, на які він міг претендувати з урахуванням фаху, кваліфікації та досвіду трудової діяльності.
43. Верховний Суд України в постанові від 16 жовтня 2012 року у справі № 21-267а12 дійшов висновку, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП). Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де зберіглося його попереднє місце роботи. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.
44. Виходячи із положень трудового законодавства, незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли підприємство повністю ліквідоване.
45. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи Головне управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 13 березня 2017 року як юридична особа припинена, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, оскільки вказана посада по своїх посадових обов'язках та повноваженнях є найбільш наближеною до тієї, яку позивач обіймав до реорганізації та яка на даний час є вакантною, що підтверджується довідкою Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області №22-8/01/86 від 28 березня 2017 року.
46. З огляду на вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо поновлення позивача на посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, оскільки позивача, у визначеному порядку, на вказану посаду не було переведено (прийнято).
47. Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 05 вересня 2019 року (справа № 806/446/16).
48. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
49. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
50. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні
VIІ. Судові витрати
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду