Справа № 476/902/18
Провадження № 2/476/18/2020
10.02.2020 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Козаченко Л.М.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
19.10.2018 року АТ КБ "Приват Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 22.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 порушив кредитні зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 24.09.2018 року виникла заборгованість у розмірі 14451,10 грн., яка складається з: 2076,51 грн. - тіло кредиту, 5357,40 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 5852,85 грн. - нараховано пені, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 664,34 грн. - штрафу (процентна складова), позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 14451,10 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою від 05.11.2018 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також у відповідності до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області 14.01.2019 року позовні вимоги АТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором б/н від 22.01.2015 року в сумі 14451, 10 грн. та 1762 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 14.06.2019 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, заочне рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 14.01.2019 року скасовано та призначено справу до підготовчого засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Вважає, що із наданої позивачем копії анкети-заяви не вбачається який саме вид банківської платіжної картки отримав відповідач та розмір встановленого кредитного ліміту. Позивачем не доведено факт укладання з відповідачем договору про надання банківських послуг, у якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення, тому, відповідно до ст.77 ЦПК України, анкета-заява не є належним доказом, який підтверджує факт укладання між сторонами кредитного договору. Наявні в матеріалах справи Умови та Правила банківських послуг і Тарифи Банку не містять підпису відповідача, а тому встановити, що саме вищевказані Умови і Тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами договору неможливо. Крім того, на його думку, розрахунок заборгованості без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем не може бути належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру. У наданому позивачем розрахунку заборгованості відсутні дані про те, за якою карткою такий розрахунок здійснено. Також вважає неправомірним застосування при визначенні розміру заборгованості пені та двох видів штрафів, оскільки, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування виключається. Позивачем також застосовано ще один вид прихованої санкції - подвійний коефіцієнт процентної ставки, що є окремим видом відповідальності.
У тому випадку, якщо суд прийде до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір неустойки у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки відповідач відносить себе до малозабезпеченої категорії населення, його єдиним видом доходу є пенсія по інвалідності, він часто хворіє, за місцем проживання характеризується позитивно. Застосування надмірних санкцій з боку позивача, у розмірі який явно перевищує тіло кредиту, є несправедливим і нерозумним.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у ході розгляду справи по суті, 22.01.2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 28-31), та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 4000 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а. с. 8).
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення, згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом роздруківки з офіційного сайту та зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а. с. 9-24).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за порушення умов кредитного договору від 22.01.2015 року станом на 24.09.2018 року становить 14451,10 грн., яка складається з: 2076,51 грн. - тіло кредиту, 5357,40 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 5852,85 грн. - нараховано пені, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 664,34 грн. - штрафу (процентна складова) (а. с. 6-7).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Зі змісту заяви позичальника від 22.01.2015 року слідує, що ній відсутній розмір процентної ставки.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив суд стягнути з відповідача, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), також складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками за користування кредитом, пеню, штраф (фіксована частина) та штраф (процентна складова). Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22.01.2015 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Тарифів та Витягом з Умов відповідач ознайомився і погодився з вищевказаними умовами, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.
Крім того, суд вважає, що роздруківка із сайту позивача не є належним доказом у відповідності до ст. 77 ЦПК України, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування з власної ініціативи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма вищевказаних документів, з якими і був ознайомлений відповідач.
При цьому, згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Крім того, суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22.01.2015 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'явив.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд приходить до висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ОСОБА_2 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 22.01.2015 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а такожЄ, беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за користь позивача фактично отриману суму кредитних коштів у вигляді тіла кредиту у розмірі 2076,51 грн.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами та застосування до останнього такого заходу відповідальності як неустойка (пеня, штраф) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, підстави для застосування зменшення розміру неустойки у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України судом не розглядаються.
Оскільки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 253,19 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" (рах. № UA 083052990000029092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 22.01.2015 року в сумі 2076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" (рах. № UA 083052990000029092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 19 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 20.02.2020 року.
Суддя Н.В. Чернякова