про залишення касаційної скарги без руху
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа №818/3711/15
провадження №К/9901/4203/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2019 в справі № 818/3711/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
12.02.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб засобами поштового зв'язку надіслав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2019 в справі № 818/3711/15.
Дослідивши зміст касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Водночас скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення в справі.
За приписами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з частиною першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що заявник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з питань відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень для зменшення тягаря судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що треба відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення в справі.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту п'ятого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 гривні.
Отже, за подання цієї касаційної скарги заявник має сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн.
За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 2 102 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк на касаційного оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції було постановлене 28.12.2019, а касаційна скарга подана 12.02.2019 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).
До касаційної скарги відповідач долучив заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій зазначено, що він отримав ухвалу суду апеляційної інстанції 16.01.2020, що вважає поважною причиною для пропуску процесуального строку.
Утім на підтвердження тієї обставини, що постанову суду апеляційної інстанції скаржник отримав саме 16.01.2020, не було надано належних доказів (поштового конверта, у якому заявникові була надіслана копія оскарженого судового рішення, з відтиском штемпеля поштової установи), що перешкоджає розв'язанню питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі у значенні положень частини другої статті 329 КАС України у її логічному взаємозв'язку із положеннями частин шостої, сьомої статті 251 КАС України не свідчить про день вручення копії судового рішення учаснику справи, а тільки засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно підтверджувати дату фактичного отримання відповідачем копії оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 102 грн, а також надати належні докази (поштовий конверт, у якому заявникові була надіслана копія оскарженого судового рішення, з відтиском штемпеля поштової установи) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Керуючись приписами статей 169, 329, 330, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2019 в справі № 818/3711/15 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб