Справа № 327/365/19
Провадження № 2/327/22/2020
19.02.2020 року смт. Розівка
Розівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Завіновської А.П.,
при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.
за відсутністю учасників справи,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди,
29.10.2019 року Гуляйпільська міська територіальна громада в особі Гуляйпільської міської ради звернулася до суду із наведеним вище позовом до ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначав наступне.
12.09.2018 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у полезахисній смузі, розташованій поблизу с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, яка належить до земель Гуляйпільської міської територіальної громади, за допомогою бензопили здійснив незаконну порубку п'яти дерев породи «Акація біла» до ступеня припинення росту, відділивши стовбур дерев до кореня. Спиляні дерева розпиляв на відрізки та завантажив до тракторного причепу без номерного знаку, що був зачеплений до трактора ЮМЗ-6, номерний знак НОМЕР_1 . Після чого дії ОСОБА_1 були припинені працівниками поліції Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області.
За знищення полезахисних лісових смуг ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп. Штраф сплачено в повному обсязі.
Разом з тим, ДП «Пологівське ЛМГ» Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, проведено розрахунок завданої шкоди, яка склала 3 299 грн. 36 коп.
12.09.2019 року виконавчим комітетом Гуляйпільської міської ради на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату завданої шкоди в розмірі 3 299 грн. 36 коп. Проте, ОСОБА_1 вимогу не виконав та завдану шкоду не відшкодував.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 шкоду завдану внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 3 299 грн. 36 коп., а також понесені судові витрати у розмірі 1 921 грн. 00 коп.
Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 19.12.2019 року у вказаній справі було відкрито провадження та її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11 год. 00 хв. 14.01.2020 року. В подальшому розгляд справи було відкладено на 13 год. 00 хв. 03.02.2020 року та 12 год. 00 хв. 19.02.2020 року (а.с. 26, 31, 35).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, повідомивши, зокрема про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 39, 41).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Окрім цього, подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи у його відсутність, повідомивши, зокрема про те, що позовні вимоги не визнає. Відзив не подав (а.с. 40, 42).
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні в них докази та надавши їм оцінку, суд доходить наступного висновку.
Згідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 ЛК України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара (ч. 1 ст. 4 ЛК України).
Частинами 1, 2 статті 7 ЛК України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст. 65 ЛК України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів, зокрема як заготівля деревини (п. 1 ч. 1 ст. 67 ЛК України).
Згідно вимог ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст. 107 ЛК України).
Згідно зі ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) . Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 БК України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків, відповідно.
Отже, завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Виходячи з постанови слідчого СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Капустіна С.В. від 23.02.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018080220000439 від 12.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, ОСОБА_1 12.09.2018 року близько 10 год. 00 хв. перебуваючи у полезахисній смузі, розташованій поблизу с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, за допомогою бензопили здійснив незаконну порубку п'яти дерев породи «Акація біла» до ступеня припинення росту, відділивши стовбур дерев до кореня, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України. Водночас враховуючи, що діями ОСОБА_1 не було спричинено істотної шкоди через малозначність дій останнього, слідчий закрив кримінальне провадження на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а матеріали направив до ДП «Пологівське лісомисливське господарство» для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с. 12).
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 30.05.2019 року, ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 14).
Згідно квитанції № 3 від 31.05.2019 року ОСОБА_1 сплачено адміністративний штраф в сумі 255 грн. (а.с. 15).
Розрахунком завданої шкоди № 83 від 06.02.2019 року ДП «Пологівське лісомисливське господарство» встановлено розмір заподіяної ОСОБА_1 шкоди в результаті здійснення незаконної порубки п'яти дерев породи «Акація біла» у розмірі 3 299 грн. 36 коп. (а.с. 16).
Виходячи з листа Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради від 11.09.2019 року № 02-17/948, ОСОБА_1 було запропоновано у 10-денний термін сплатити заподіяну адміністративним правопорушенням шкоду у розмірі 3 299 грн. 36 коп. Вказаний лист відповідач отримав 14.09.2019 року, але завдану шкоду не відшкодував (а.с. 17-18).
Аналізуючи наведені вище докази, суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_1 в результаті вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП завдав позивачу шкоду в розмірі 3 299 грн. 36 коп., яку у встановленому законом порядку не відшкодував.
За таких обставин, суд вважає, що позов Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, суд стягує з ОСОБА_1 на користь Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради, судовий збір в розмірі 1 921 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 7, 65, 69, 105, 107 ЛК України, ст. 29, 69-1 БК України, ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд
позов Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради (місцезнаходження: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Шевченко, 15/2, ЄДРПОУ 20519023) шкоду заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 3 299 грн. 36 коп., а також суму понесених судових витрат в розмірі 1 921, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.П. Завіновська