Провадження № 11-сс/803/230/20 Справа № 190/1888/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 лютого 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року про задоволення клопотання та продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. П'ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, який навчається в Західно-Дніпровському центрі професійно технічної освіти, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України по кримінальному провадженню № 12019040550000953,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
його захисника ОСОБА_7 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року задоволено клопотання заступника начальника СВ П'ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 07 лютого 2020 року.
Рішення суду обґрунтовано наступним.
Слідчим відділом П'ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019040550000953 від 07 грудня 2019 року за фактом вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, спричиненого потерпілому ОСОБА_9 .
В цей же день ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого у подальшому слідчим суддею продовжений до 04 лютого 2020 року.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 07 лютого 2020 року.
На теперішній час досудове розслідування не завершено, по справі необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій, а саме:
- повідомити про зміну підозри ОСОБА_6 за ч.1 ст. 121 КК України;
- отримати висновок судово-медичної експертизи, проведення якої доручено судово-медичній лабораторії КЗ “Дніпропетровського обласного Бюро СМЕ” “ДОР”;
- вручити підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується наданими до клопотання слідчого письмовими доказами, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України а саме можливість підозрюваного перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, з огляду на характер протиправних дій, в яких підозрюється ОСОБА_6 , вчинення злочину в стані алкогольного спінення, з особливою жорстокістю, дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, слідчий суддя прийшов до висновку, що на даному етапі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, є невиправданим і не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник не погодився з даним рішенням суду. В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі, а саме на цілодобовий домашній арешт.
Посилається на те, що в судовому засіданні прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки всі речі та предмети були вилучені слідчим під час проведення оглядів, конкретних відомостей чи фактів впливу ОСОБА_6 на свідків - встановлено не було, а доводи про те, що останній може залишити межі України і таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду є пропущення сторони обвинувачення.
Вважає, що пред'явлена підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України є необґрунтованою, а докази, які були надані стороною обвинувачення не підтверджують його причетність до зазначеного кримінального правопорушення.
Зазначає, що під час досудового розслідування до ОСОБА_6 було застосовано недозволені методи ведення слідства з метою покривання осіб, які могли б бути причетними до спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, допомагає матері-одиночці у вихованні та утриманні двох малолітніх сестер, не судимий, до будь-якої відповідальності не притягувався.
Під час апеляційного розгляду підозрюваний та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту з мотивів, що ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою.
В судових дебатах учасники провадження підтримали такі ж позиції.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши та перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, слідчим відділенням П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019040550000953 від 07 грудня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
07 грудня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України.
В цей же день ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено до 07 лютого 2020 року.
Строк дії ухвали слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 04 січня 2020 року.
Слідчий СВ П'ятихатського ВР ЖВП ГУНП в Дніпропетровській звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 лютого 2020 року, в зв'язку з тим, що завершити досудове розслідування до вказаного строку не можливо, оскільки необхідно провести низку відповідних слідчих (розшукових) дій.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання дотримані.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував відомості, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Перевіривши представлені матеріали, колегія суддів дійшла висновку про доведеність викладених в клопотанні обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: повідомити про зміну підозри ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України; отримати висновок судово-медичної експертизи; ознайомити підозрюваного та його захисників з матеріалами кримінального провадження; вручити їм обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, слідчий суддя врахував існування ризиків, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, чи незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння, характер протиправних дій, відомості щодо особи підозрюваного, його вік та стан здоров'я, та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та встановлені під час судового розгляду клопотання слідчим суддею.
Доводи захисника про необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину фактично зводяться до переоцінки доказів та не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою. Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Таким чином, слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, встановив достатність підстав на даному етапі досудового розслідування вважати наявність підозри у вчинені ОСОБА_6 кримінально-караного діяння.
При цьому, колегія суддів враховує, що на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення.
Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого процесуальним законом, колегією суддів не встановлено.
Колегія вважає, що на даному етапі розслідування підозра цілком обґрунтована, достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування, а в подальшому - судового розгляду.
Доводи захисника про те, що під час досудового розслідування до ОСОБА_6 було застосовано недозволені методи слідства, на думку колегії, є необґрунтованими, оскільки стороною захисту не було надано відповідних доказів.
Сукупність наведених даних дозволяє колегії суддів дійти висновку про законність і обгрунтованість рішення, до якого прийшов суд першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року про задоволення клопотання та продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4