21 лютого 2020 року місто Київ
справа № 753/19211/18
провадження №22-ц/824/2663/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 27 березня 2019 року, ухвалене у складі судді Сирбул О.Ф.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
У жовтні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що від шлюбу з ОСОБА_2 у них є повнолітня дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Їх син ОСОБА_3 є студентом третього курсу денної форми навчання Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний коледж Святого Луки" з кінцевим терміном навчання 26 жовтня 2019 року. Відповідно до умов договору про навчання від 1 вересня 2016 року між навчальним закладом, студентом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розмір оплати освітніх послуг становить 15 000 грн. на рік, термін навчання в навчальному закладі з 1 вересня 2016 року по 26 жовтня 2019 року. Просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , який продовжує навчання в розмірі 1/2 частини витрат на навчання, тобто 22 500 грн., що складає 3214 грн. щомісячно з дати подання позову до закінчення навчання чи до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Заочним рішенням задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3214 грн. щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду (4 жовтня 2018 року) і до закінчення ОСОБА_3 навчання в Приватному вищому навчальному закладі "Міжнародний коледж Святого Луки", а саме до 26 жовтня 2019 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 5 грудня 2019 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м.Києва від 27 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Не погоджуючись з заочним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити, зменшити суму стягнутих аліментів з 3214 грн. на 1356,93 грн., та в частині періоду стягнення замість, починаючи з 4 жовтня 2018 року, зазначити з ІНФОРМАЦІЯ_6 по 26 жовтня 2019 року.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; невірно встановлені фактичні обставини справи. Суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права.
Суд першої інстанції не повідомив його належним чином про розгляд справи. Про ухвалене рішення він дізнався лише від органів державної виконавчої служби, які здійснювали його примусове виконання. У зв'язку з його неналежним повідомленням про розгляд справи, він був позбавлений можливості скористатися правом на захист та надати до суду заперечення на позов та надати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору і впливають на прийняття рішення.
Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції стягнув з нього аліменти за період з 4 жовтня 2018 року по 26 жовтня 2019 року, не звернувши уваги на те, що син ОСОБА_3 досяг повноліття лише ІНФОРМАЦІЯ_6. При цьому, він як батько відповідно до рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжжя від 15 травня 2001 року сплачував позивачці ОСОБА_1 у вигляді 1/6 частини його доходу щомісяця, до досягнення сином повноліття. Він добросовісно виконував рішення суду про стягнення аліментів, передав його на виконання за місцем своєї служби, а після звільнення зі служби - до органів Пенсійного фонду.
Таким чином вважає, що суд повторно стягнув з нього аліменти за період з 4 жовтня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_6.
Позивачка зазначені обставини від суду приховала.
Що стосується суми стягнення, то суд першої інстанції при визначенні такої суми не врахував, що він є пенсіонером, не з'ясував його місячний дохід, а також те, що він має іншу сім'ю і на його утриманні є двоє інших неповнолітніх дітей.
Крім того, суд допустив порушення вимог ст. 183 СК України, оскільки визначений розмір аліментів, з урахуванням того, що на його утриманні є двоє інших дітей, перевищує 50% його доходу. В середньому його дохід становить 8 141,57 грн. на місяць, а тому максимальна частина доходу, яка може бути стягнута з нього, як аліменти на утримання одного з трьох дітей, становить 1356,93 грн..
Документи, що підтверджують зазначені обставини він не міг подати до суду першої інстанції, оскільки не був повідомлений належним чином про розгляд справи. Зазначені документи долучені ним до заяви про перегляд заочного рішення, але не прийняті судом до уваги.
Позивач ОСОБА_1 своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
ОСОБА_3 є студентом третього курсу денної форми навчання Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний коледж Святого Луки" з кінцевим терміном навчання 26 жовтня 2019 року.
Відповідно до договору про навчання від 1 вересня 2016 року між навчальним закладом, студентом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розмір оплати освітніх послуг становить 15 000 грн. на рік. Термін навчання в навчальному закладі з 1 вересня 2016 року по 26 жовтня 2019 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні, навчається на денній формі навчання, не працює, а тому повнолітня дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку батьків. Відповідач є особою працездатного віку, обмежень щодо його працевлаштування судом не встановлено. Відповідачем на спростування встановлених обставин, будь-яких доказів суду не надано.
Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду ( у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Судові повістки про виклик до суду першої інстанції в судові засідання, призначені на 8 лютого 2019 року та 27 березня 2019 року, надсилалися ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 . Проте судове повідомлення повернулося без вручення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». /а.с. 26-27, 35-36/.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, оскільки останній не отримав повістки про виклик до суду та не був присутнім у судовому засіданні, а повернуті судові повідомлення без їх вручення адресату не свідчать про фіксацію факту належного його повідомлення.
Крім цього, згідно відповіді з електронного реєстру територіальної громади м.Києва "ГІОЦ/КМДА", зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 значиться: АДРЕСА_2 /а.с.10/, суд же направляв судові повідомлення на адресу: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, рішення суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з наступного.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Факт проживання ОСОБА_3 з матріью ОСОБА_1 відповідач не оспорює /а.с.19/.
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2001 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 24 квітня 2001 року та до повноліття дитини /а.с.57/.
Відповідно до договору про навчання від 1 вересня 2016 року між навчальним закладом, студентом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розмір оплати освітніх послуг становить 15 000 грн. на рік. Термін навчання в навчальному закладі з 1 вересня 2016 року по 26 жовтня 2019 року. Замовник вносить плату в безготівковій формі щомісяця, але не пізніше ні ж 15 числа кожного місяця.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину - найважливіший обов'язок матері і батька.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа № 199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є пенсіонером та перебуває на обліку Головного управління ПФУ в м.Києві і отримує пенсію за вислугу років. Сума пенсії за період з 1 червня 2018 року по 31 липня 2019 року становить 113 981,94 грн., що підтверджується довідкою про доходи пенсіонера виданою ГУ ПФУ України в м.Києві за №9119 від 15 липня 2019 року /а.с.61/.
Згідно довідки ГУ ПФУ м. Києві за № 9121 від 15 липня 2019 року, ОСОБА_1 отримувала аліменти з пенсії пенсіонера ОСОБА_2 , який перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м.Києві, за період з січня 2017 року по січень 2019 року здійснені відрахування з пенсії ОСОБА_2 на суму 33 448,06 грн. /а.с.62/.
10 листопада 2010 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 /а.с.58/, та на від шлюбу має двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.59,60/.
ОСОБА_2 хворіє на ряд хронічних захворювань, у зв'язку з чим останній був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №42/1432 від 13 квітня 2012 року виданим військово-лікарською комісією центрального госпіталю ВМУ СБУ за розпорядженням ВКЗ ЦСО "А" СБ України /а.с.65/.
Зважаючи на зазначені обставини, які відповідно до ст.ст. 182, 200 СК України підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, суд дійшов висновку, що розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на утримання повнолітнього сина має складати 1356,93 грн. щомісяця до закінчення навчання.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що на час пред'явлення позову син сторін ОСОБА_3 не досяг вісімнадцятирічного віку, тому аліменти на його утримання як повнолітнього підлягають стягненню не з дня подачі позову - 4 жовтня 2018 року, як зазначено в оскаржуваному рішенні суду, а з моменту досягнення ним повноліття, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_6.
Щодо посилання позивача ОСОБА_1 в позовні заяві на правову норму ст. 185 СК України, яка передбачає обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) є безпідставними та застосування не підлягають, виходячи з такого.
Чинним сімейним законодавством передбачено: стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини (статті 181 - 185 СК України) та стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання (статті 198-200 СК України).
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).
Саме такі висновки щодо застосування статей 185, 199 СК України висловлені в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року № 6-1296цс15 та підтримані у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2018 року, справа № 622/373/16-ц, провадження № 61-1717 св 18.
Аналізуючи обставини справи та правові норми, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не дослідив і не надав належної оцінки поданим доказам, не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, і дійшов помилкового висновку про стягнення аліментів у розмірі 3214 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 27 березня 2019 року- скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1356,93 грн. щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_6 і до закінчення ОСОБА_3 навчання в Приватному вищому навчальному закладі "Міжнародний коледж Святого Луки", а саме до 26 жовтня 2019 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус