Справа № 761/23189/13-ц
Провадження № 6/761/19/2020
17 лютого 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.
за участю секретаря Борисенко Д.О.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
21.01.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з даною заявою.
Дана заява була зареєстрована за № 6/761/232/2019 та після автоматизованого розподілу передана судді Піхур О.В.
На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-129 від 13.01.2020 року, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Рибака М.А., у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 20.01.2020 року заяву було прийнято до провадження судді та призначено до судового розгляду.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2013 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Супоївка, Яготинського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку /доходу/ щомісячно починаючи з 29.07.2013 року на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та до його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та до його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_6 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також судові витрати.
Заявник вказує, що із зазначеним рішенням ознайомився лише 08.01.2019 року. На виконання даного рішення суду Шевченківським районним судом м.Києва 22.10.2013 року було видано виконавчий лист, який не пред'являвся стягувачем до примусового виконання.
Разом з тим, заявник повідомив про добровільне виконання ним заочного рішення та зазначив, у зв'язку з тим, що йому було невідомо про існування заочного рішення ним у період з 2014 по 2018 роки було перераховано на її картковий рахунок грошові кошти в розмірі 51570,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Крім того, вказував, що з 2013 року по квітень 2014 року ним надавались колишній дружині готівкові кошти для потреб дітей, проте оскільки він не вів записи щоло таких виплат, то точної суми не пам'ятає. Також, за усною домовленістю із своєю колишньою дружиною він з 2013 року сплачує грошові кошти за комунальні послуги у квартирі, де проживають їх спільні діти. Квитанції за період часу з 2013 року по 2015 рік не збереглись, а за період з січня 2016 року по червень 2017 року ним сплачено комунальні платежі на суму 31254,94 грн. Також зазначив, що він сплачує кошти за навчання своїх синів. Станом на день звернення до суду з даною заявою ним сплачено 33100,00 грн. За таких обставин заявник вказує, що станом на день звернення до суду з даною заявою ним добровільно виконано заочне рішення суду у справі 761/23189/13-ц, а тому просив визнати виконавчий лист від 22.10.2013 року у даній справі таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з його добровільним виконанням.
20.08.2019 року від представника стягувача надійшли заперечення на вказану заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 . Зазначав, що сума коштів, яка була перерахована ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 не в повному обсязі відповідає належному до сплати розміру аліментів за рішенням суду та на даний час у відповідача перед позивачем за рішенням суду наявна заборгованість у розмірі 336920,00 грн. Окрім того, звертав увагу на те, що строк дії виконавчого листа до виконання сплинув майже 5 рокі втому, а також даний виконавчий лист ніколи не подавався до виконавчої служби з метою його примусового виконання, а тому подання даної заяви в порядку ст. 432 ЦПК України є неналежним способом захисту заявника, оскільки їх ніхто не порушував.
05.11.2019 року від заявника надійшли доповнення до заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи з приводу задоволення заяви заперечував та просив відмовити у її задоволенні.
Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали заяви та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).
У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2013 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Супоївка, Яготинського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку /доходу/ щомісячно починаючи з 29.07.2013 року на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та до його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та до його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_6 , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також судові витрати. При цьому, копія рішення суду надсилалась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать матеріали справи.
22.10.2013 року за вказаним рішенням суду видано виконавчий лист.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, вказаний виконавчий лист ОСОБА_3 до виконання не пред'являвся.
Згідно наданих заявником дублікатів квитанцій, останнім було перераховано на рахунок стягувача за період з 2014 по 2018 роки суму коштів у розмірі 51570,00 грн.
Разом з тим, згідно рішення суду аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей було стягнуто починаючи з 29.07.2013 року. Доказів, які б свідчили про добровільне виконання рішення суду з 29.07.2013 року матеріали справи не містять.
Окрім того, ОСОБА_2 не надано доказів, які б свідчили, що сума перерахованих ним коштів за період з 2014 року по 2018 року становила 1/3 частину його заробітку доходу за вказаний період часу, а сплата останнім коштів за житлово комунальні послуги не слугує доказом того, що рішення рішення у справі про стягнення аліментів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 432 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст ухвали суду складено 21.02.2020 року.