Справа № 761/47617/19
Провадження № 3/761/70/2020
10 лютого 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак Микита Анатолійович розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 30 листопада 2019 року о 06 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ» державний номер НОМЕР_1 по бул. Т. Шевченка, 28 в м.Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер в присутності двох свідків, результат тесту:0,21 проміле алкоголю. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснивши, що він дійсно 30.11.2019 року керував транспортним засобом ВАЗ по бул. Б.Хмельницького в м. Києві та був зупинений співробітниками поліції. На пропозицію останніх пройти огляд на стан сп'яніння погодився, так як був впевнений, що спиртих напоїв не вживав. Після проходження тесту на стан сп'яніння був не згодний з результатом про що повідомив співробітників поліції та зазначив про це у протоколі про адміністративне правопорушення, однак працівниками поліції була проігнорована його вимога проїхати домедичного закладу задля перевірки його стану на стан сп'яніння.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мазманян Е.Р. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях його клієнта складу адміністративного правопорушення.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були викликані в судове засідання за клопотанням захисника, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
В судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що після проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер ОСОБА_1 був не згодний з результатом тесту та наполягав на його направленні до лікаря.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, з огляду на наступне.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, а також у передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Порядок огляду на стан сп'яніння встановлений частиною 2 статті 266 КУпАП відповідно до якої, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, однією з підстав для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є незгода водія з результатами огляд, проведеного з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що після проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер водій ОСОБА_1 був не згоден з його результатами та бажав пройти такий огляд у медичному закладі.
Таким чином, судом встановлено, що під час події, яка відбулася 30 листопада 2019 року, за участю водія ОСОБА_1 , а саме під час проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, що є спеціальним технічним засобом, як це передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 був не згодний з його результатами та не відмовлявся пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, а навпаки наполягав на його проходженні.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена Інструкцією та визначена в Додатку № 1 до неї.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями ОСОБА_1 будь-яке направлення йому не видавалося. Відсутнє таке направлення і в матеріалах справи.
Таким чином, поліцейський не дотримався встановленого Інструкцією порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, не направив ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та склав протокол за ч. 1 ст. 130 КУПАП, що є порушенням вимог Інструкції та с. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 247, ст.ст. 266, 283-285 КпАП України
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк пред'явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили.
СУДДЯ М.А. РИБАК