Справа № 761/3616/20
Провадження № 1-кс/761/2656/2020
04 лютого 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 001 45 від 07.03.2019, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин Російської Федерації, українець, з середньою освітою, який офіційно непрацевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимий 19.08.2017 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, 75 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 03.02.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до якої останній, будучи активним учасником організованої групи, незаконно придбав, зберігав, перевіз та збув наркотичний засіб «метадон».
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, спотворити чи сховати речі чи документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків не процесуальної поведінки ОСОБА_4 . У зв'язку з цим, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведених прокурором ризиків, свідчать характер вчиненого кримінального правопорушення, яке вчинене у складі організованої групи та має корисливу спрямованість, що є підґрунтям для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_4 .
Наявність у підозрюваного сім'ї та неповнолітньої дитини, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_4 від слідства та суду, однак повністю його не виключає.
Отже, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Вищевикладені обставини також свідчать на користь існування у цьому кримінальному провадженні ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми наданих показань.
Ризик можливого продовження вчинення підозрюваним інкримінованого злочину, або ж іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки ОСОБА_4 не має офіційного та стабільного джерела доходів, дії вчинені з корисливого мотиву.
Водночас, стороною обвинувачення не доведений ризик знищення, спотворення чи приховання підозрюваний речі чи документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину, оскільки органом досудового розслідування проведений обсяг слідчих дій, спрямований на мінімізацію вказаного ризику.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.3 ст.307КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи його достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 02квітня 2020 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає,без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1