Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 757/61409/19-ц
Номер провадження 22-ц/824/3628/2020
Головуючий у суді першої інстанції В.В. Підпалий
Доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач
21 лютого 2020 року місто Київ
Номер справи 757/61409/19-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д. (суддя - доповідач), Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.,
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року, постановлену у складі судді Підпалого В.В. в приміщенні Печерського районного суду м.Києва,-
ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 22.03.2019 між нею та відповідачем було укладено договір доручення, згідно умов якого позивач зобов'язана була від імені та за рахунок відповідача укласти з ОСОБА_3 договори позики та іпотеки, за якими ОСОБА_4 виступить позичальником грошових коштів у розмірі 2000000 грн., передавши в забезпечення виконання своїх зобов'язань позикодавцю в іпотеку нерухоме майно. Оскільки, позивач на виконання вищевказаного договору доручення виконала взяті на себе зобов'язання, а відповідач в обумовленому ними розмірі, порядку та строки не здійснив останній оплату грошової винагороди за вчинені юридичні дії, ОСОБА_1 була змушена звернутись до суду із даним позовом, відповідно до вимог якого просила стягнути з відповідача на її користь 72988,27 грн., з яких 72000 сума основного боргу, а 988,27 грн. - 3% річних.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року дану справу передано на розгляд до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин щодо підстав для звернення із даним позовом саме до Печерського районного суду міста Києва, неправильну оцінку доказів, у зв'язку із чим просила суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до місцевого суду, куди було пред'явлено позов.
В обґрунтування скарги зазначила, що суд першої інстанції, передаючи справу на розгляд до іншого суду, не взяв до уваги той факт, що умовами укладеного між сторонами договору доручення від 22.03.2019 було визначено місце його виконання відповідачем в частині грошового зобов'язання - АДРЕСА_1 . Тому, оскільки місце виконання відповідачем свого зобов'язання за зазначеним вище договором територіально відноситься до Печерського району міста Києва, дана справа була підсудна Печерському районному суду міста Києва, так як позивач на підставі ч.8 ст.28 ЦПК України використала своє право на пред'явлення даного позову за правилами альтернативної підсудності за місцем виконання договору.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У відповідності до вимог п.13 ст.7, п.9 ч.1 ст. 353, ч.2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки апеляційні скарги на ухвали про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Передаючи справу на розгляд до Томаківського районного суду Дніпропетровської області, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір, який виник між сторонами повинен бути вирішений саме вищевказаним судом, оскільки відповідно до відомостей, зазначених у позовній заяві, місцем перебування відповідача є адреса - АДРЕСА_2 .
Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.
Так, відповідно до ч.1 cт.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальними правилами підсудності справ позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.27 ЦПК України).
Одночасно, положеннями цивільного процесуального законодавства передбачається подача позивачами на свій вибір позовів до одного із декількох судів, зазначених у ЦПК України (альтернативна підсудність).
Зокрема, у відповідності до частини восьмої статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
З аналізу наведеної вище норми можна зробити висновок про те, що подання позивачами позовів до суду за місцем виконання договору допускається за наявності однієї з наступних умов: сторонами договору визначено місце його виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.
Частиною першою статті 532 ЦК України визначено, що місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Тобто, місцем виконання зобов'язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов'язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі.
Звертаючись до Печерського районного суду міста Києва із даним позовом, ОСОБА_1 у своїй позовній заяві вказувала, що позов нею пред'являється за місцем виконання договору, тобто за правилами альтернативної підсудності.
Вбачається, що позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь суму невиплаченої винагороди за вчинення нею (як повіреним) юридичних дій від імені відповідача (як довірителя), що зазначені у п.1.1 цього Договору.
Як зазначено у п.1.5 договору доручення від 22.03.2019, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , місце виконання довірителем грошового зобов'язання за цим договором - АДРЕСА_1 .
Зазначена адреса територіально відноситься до Печерського району міста Києва, на територію якого відповідно поширюється юрисдикція Печерського районного суду міста Києва.
Отже, суд першої інстанції, зробивши висновок про те, що дана справа йому непідсудна, не звернув уваги на вищевказані обставини.
Таким чином, колегія суддів бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно направив справу за підсудністю до Томаківського районного суду Дніпропетровської області, оскільки позов був пред'явлений за правилами альтернативної підсудності - за місцем виконання договору, що в свою чергу є правом позивача, про що ним було безпосередньо зазначено в своїй позовній заяві, на що суд першої інстанції в свою чергу не звернув уваги.
При цьому, постановляючи ухвалу про передачу даної справи на розгляд іншому суду, місцевий суд не навів мотивів з яких підстав він не прийняв доводи позивача про підсудність справи, зазначені у позовній заяві. Також не було зазначено судом в оскаржуваній ухвалі, з яких саме мотивів він прийшов до висновку, що позивач не може скористатися правилом альтернативної підсудності, передбаченої положеннями ч.8 ст.28 ЦПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання в частині територіальної підсудності даного спору, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 21 лютого 2020 року.
Судді:
Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна