Справа № 757/50413/19-ц Головуючий у суді І інстанції Остапчук Т.В.
Провадження № 22-ц/824/5387/2020 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
21 лютого 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Зубченко Лариса Степанівна, про визнання обов'язкової частки у спадщині,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 21 січня 2020 року заявник через представника - адвоката Стусенка А.М. звернувся з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема рішення або ухвала, що оскаржуються, та клопотання особи, яка подала скаргу.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона подається на ухвалу суду першої інстанції про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, проте в прохальній частині апеляційного скарги заявник просить скасувати як дану ухвалу так і ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно.
Таким чином заявнику необхідно визначитись, яка саме ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного оскарження та у зв'язку з цим уточнити прохальну частину апеляційної скарги, так як без чіткого клопотання щодо бажаного результату апеляційного розгляду суд не має процесуальної можливості вирішити заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та питання відкриття апеляційного провадження.
За частиною третьою статті 356 ЦПК Україниапеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
По своїй суті підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва, яке у даному випадку здійснюється адвокатом.
Згідно із статтею 26 Закону України № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Отже, зазначений Закон № 5076-VIне ототожнює поняття «договір про надання правової допомоги» як підстава для надання такої допомоги та поняття «документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги», які є похідними від укладення договору на надання правової допомоги.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Таким чином, на підставі договору на надання правової допомоги для підтвердження повноважень адвоката як представника у цивільному судочинстві видається довіреність або ордер.
Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді адвокат Стусенко А.М. надав копію угоди про надання правової угоди № 67 від 27 листопада 2019 року, утім ця угода не є тим документом, за яким останній має право представляти інтереси заявника в розумінні наведених вище положень закону.
Так, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися (пункт 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
У зв'язку з цим, заявнику чи його уповноваженому представнику необхідно надати суду апеляційної інстанції належний документ, що посвідчує повноваження представника на подання/підписання апеляційної скарги (довіреність або ордер).
При цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду, в якому надається така допомога (підпункт15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36).
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 62, 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Н.В. Ігнатченко