Провадження № 22-ц/803/878/20 Справа № 193/910/19 Суддя у 1-й інстанції - Шумська О. В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.
19 лютого 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
05 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.2).
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с.10).
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся за апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.14-15).
Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач, не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що у наданих суду матеріалах немає підтвердження того, що позивач звертався до відповідача з заявою звернутись до органів РАЦС для розірвання шлюбу. Крім того, позовна заява підписана позивачем двічі, також вказана дата подачі позовної заяви двічі - "04.07.2019р." та "05.07.2019р.", що є порушенням.
У встановлений судом строк, на виконання ухвали суду від 09 липня 2019 року, позивачем надано до суду уточнену позовну заяву, а також пропозицію направлену відповідачу щодо звернення до Софіївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про розірвання шлюбу (а.с.6,7,8).
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо невідповідності вимогам процесуального закону оскаржуваної ухвали заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення, а ухвала суду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року - скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Судді: