Провадження № 11-кп/803/854/20 Справа № 191/4496/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 лютого 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Синельниківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року, щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Криничне, Криничанського району, Дніпропетровської області,
про задоволення подання про умовно-дострокове звільнення,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
засудженого- ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), -
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року задоволено клопотання начальника СВК №94, та засудженого ОСОБА_6 звільнено умовно-достроково від покарання у виді позбавлення волі на не відбутий строк, який станом на 17 січня 2020 року становить 1 рік 4 місяці.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що засуджений має 3 заохочення, стягнень не має, провину та суспільну небезпеку в скоєному злочині визнає та усвідомлює повністю, розкаюється у вчиненому злочині, позовів не має, та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тому підлягає умовно-достроковому звільненню.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати, та винести нову, якою відмовити в застосуванні до засудженого ОСОБА_6 ст. 81 КК України.
Вимоги скарги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_6 був неодноразово судимий за умисні злочини проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, знову вчинив умисний тяжкий злочин. Окрім того, прокурор звертає увагу, що відповідно до записів (результатів оцінювання) у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим від 10 вересня 2017 року, 10 вересня 2018 року та 10 вересня 2019 року є запис - “Засуджений стає на шлях виправлення”, а вже 10 жовтня 2019 року - “Засуджений довів своє виправлення”. Також прокурор вважає, що суд не врахував особу засудженого, щодо якого мається висновок по факту порушення ним режиму утримання 25 січня 2019 року, однак в матеріалах справи відсутні відомості про притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, засудженого, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув не менше половини строку покарання за злочин середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин і не менше двох третин строку покарання за умисний тяжкий злочин.
Виходячи з вимог вказаної норми закону, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після після фактичного відбуття певної частини строку покарання та повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 відбуває покарання згідно з вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2015 року, яким був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки. Разом з цим, ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровьскої області від 29 серпня 2016 року іспитовий строк було скасовано та направлено ОСОБА_6 до місць відбування покарання.
ОСОБА_6 відбуває покарання у ДУ “Синельниківська виправна колонія № 94” з 09 березня 2017 року та станом на 17 січня 2020 року невідбута частина строку покарання становить 1 рік 4 місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 - 17.02.2017 та кінець строку - 17.02.2021, та станом на 17.10.2019 засуджений відбув 2/3 цього строку.
Поряд із цим, з матеріалів провадження видно, що засуджений має 3 заохочення та не має стягнень, провину та суспільну небезпеку в скоєному злочині визнає та усвідомлює повністю, розкаюється у вчиненому злочину, працевлаштований на виробництві установи, залучається до участі з благоустрою в установі, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу, етапи програми виконує систематично та самостійно, питання реєстрації вирішено позитивно, позовів не має.
Надаючи оцінку наведеним обставинам та доказам на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 хоча і характеризується позитивно за час відбування покарання у СВК № 94, однак його поведінка не є такою, що зазнала позитивних змін.
Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за умисні злочини проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив і знову вчинив умисний тяжкий злочин, та відбуває покарання в місці позбавлення волі у зв'язку з порушенням обов'язків, встановлених судом при призначенні покарання з випробуванням у відповідності до ст.ст.75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Отже, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності.
За таких обставин, висновки суду про те, що ОСОБА_6 став на шлях виправлення є передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам цього провадження.
Згідно з ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
З огляду на викладене, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що поведінка засудженого під час відбування покарання не є зразковою та не свідчить про становлення його на шлях виправлення, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання установи про звільнення ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Отже, вимоги апеляційної скарги прокурора є такими, що підлягають задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з постановленням нової, якою у задоволенні клопотання Синельниківської виправної колонії №94 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Синельниківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року про умовно - дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання начальника Синельниківської виправної колонії №94 ОСОБА_9 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4