20 лютого 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 361/5831/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4239/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Сердинського В.С., по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Кухарського О.М., в якій зазначив, що 19 вересня 2008 року Апеляційним судом Київської області було ухвалено рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки в розмірі 1/4 частки заробітку та на утримання самої ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частки від доходу, щомісяця, починаючи з 14 листопада 2007 року і до досягнення дитиною трьох років. На виконання рішення були видані відповідні виконавчі листи №2-299 від 22 жовтня 2008 року.
Так, 24 жовтня 2012 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області по справі №1007/3966/2012 зменшено розмір аліментів, що стягувались з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, до 1/6 частки від його заробітку у зв'язку з погіршенням його матеріального стану, та у зв'язку з наявністю рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 07 грудня 2010 року, згідно якого він зобов'язаний був виплачував на користь своїх непрацездатних батьків аліменти по 1/6 на батька та 1/6 на матір, починаючи з 21 квітня 2009 року, довічно, що загалом, з врахуванням аліментів на ОСОБА_2 , що значно перевищувало 50 % його заробітної плати.
Вказував, що 22 вересня 2016 року Апеляційним судом Київської області ухвалено рішення про зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання доньки до 1/8 частки його заробітку, у зв'язку із сплатою ним аліментів на утримання іншої непрацездатної дружини та сина, яким він також сплачує аліменти.
Вважаючи розрахунок заборгованості аліментів від 08 серпня 2018 року та постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортним засобом та постанову про встановлення тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України від 08 серпня 2018 року незаконними, звернувся до суду з вимогою про їх скасування та оскарження дій виконавця.
Вказував, що 09 серпня 2018 року виконавцем надіслано до Державної прикордонної служби України на виконання постанову Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України від 08 серпня 2018 року у виконавчому провадженні ВП №11720809. Вважає, що державний виконавець передчасно надіслав постанову про обмеження у праві виїзду за кордон, не дотримавшись 10-денного строку, встановленого законом для оскарження постанови.
На підставі вищенаведеного, просив визнати дії старшого державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київської області Кухарського О.М. неправомірними; зобов'язати державного виконавця зупинити та відтермінувати виконання постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до розгляду відповідної справи у суді; зобов'язати державного виконавця повідомити Державну прикордонну службу України про зупинення та відтермінування виконання постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України у зв'язку з оскарженням такої постанови; вирішити питання розподілу судових витрат (а.с. 1-2).
Державний виконавець Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Кухарський О.М. подав клопотання, в якому просив залишити без розгляду скаргу ОСОБА_1 . Зазначив, що боржник пропустив строк на подачу скарги на дії державного виконавця та не обґрунтував у чому полягає порушення його прав постановою про обмеження у праві виїзду за кордон. Також вказав, що заборгованість боржником щодо стягнення аліментів виплачене не була, а постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 08 серпня 2018 року є чинною та не скасована (а.с. 15-16).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Броварського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Кухарського О.М. відмовлено (а.с. 33-36).
Не погодившись з ухвалою суду, 21 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційноюскаргою, в якій просив скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі (а.с. 43-46).
В апеляційній скарзі зазначив, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, судом не досліджено лист Державної прикордонної служби України та не встановлено, що державним виконавцем передчасно надіслано для виконання постанову про обмеження у праві виїзду за кордон. Також судом не враховано, що по теперішній час у суді касаційної інстанції розглядається справа про скасування постанови Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 08 серпня 2018 року. Звертав увагу на те, що судом першої інстанції не застосовано норму матеріального права, а саме п. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», та не зупинив чи відтермінував виконання постанову з огляду на її оскарження.
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав скаргу і просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, проте, були сповіщені належним чином, про що у справі наявні докази (а.с. 63-69).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Судом встановлено, що 08 серпня 2018 року державним виконавцем Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Кухарським О.М.винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України у виконавчому провадженні ВП №11720809 (а.с. 69-70).
Листом від 08 серпня 2018 року №26434 Броварським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області здійснено виклик боржника ОСОБА_1 до виконавця на 22 серпня 2018 року та повідомлено про заборгованість, яка станом на 01 лютого 2018 року становила 106272,29 грн.
В Довідці-розрахунку, виконаній державним виконавцем Кухарським ОМ. 08 серпня 2018 року, за період з лютого 2018р. по липень 2018р. нараховано аліментів в сумі 3348грн. (1260, 00грн. щомісячно), заборгованість станом на 01 серпня 2018 року складає 108360,29грн.
Вказані обставини встановлені набравшою законної сили ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року.
Відповідно до частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року (у справі № 361/5729/18), скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Київській області у виконавчому провадженні № ВП 11720809 та про скасування постанови від 08 серпня 2018 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і постанови від 08 серпня 2018 року про вставлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, задоволено частково: скасовано постанову від 08 серпня 2018 року, винесену державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Київській області у виконавчому провадженні ВП № 11720809, про вставлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, в іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.
У матеріалах справи міститься витяг ухвали Верховного Суду від 12 березня 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі №361/5729/18, з якої вбачається, що за касаційною скаргою ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження щодо розгляду скарги на дії старшого державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Кухарського О.М. та скасування ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року і постанови Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, якими визнано законною постанову державного виконавця про встановлення обмежень боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (а.с. 3).
Цих обставин заявник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не заперечував про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 72-74).
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону чинній на час вчинення виконавцем оспорюваних заявником дій) за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Зазначена постанова надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Постанова, зазначена у п. 1 цієї частини, направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного ч. 5 ст. 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у п. 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Законність і обґрунтованість постанови державного виконавця від 08 серпня 2018 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України у виконавчому провадженні ВП №11720809 підтверджена набравшими законної сили судовими рішеннями в іншій справі.
Згідно з листом Державної прикордонної служби України від 15 липня 2019 року №184/І-9639 станом на 08 липня 2019 року в органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби України виконуються постанови Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 09 серпня 2019 року ВП №11720809 та від 27 лютого 2019 року ВП № 24121387, ВП № 24120942 (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів відхилила доводи апелянта про неправомірність дій державного виконавця, який направив вищевказану постанову до виконання до Державної прикордонної служби України.
Посилання апелянта на ухвалу Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 361/5729/18, колегія суддів відхилила, оскільки за змістом вищевказаної ухвали судом касаційної інстанції не зупинено виконання набравших законної сили ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року і постанови Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року (а.с. 3).
Посилання апелянта на необхідність виїзду за межі України за характером його роботи суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки законність постанови тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України була предметом розгляду в іншій справі.
З наведених підстав не підлягають задоволенню вимоги заявника про зобов'язання державного виконавця зупинити та відтермінувати виконання постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до розгляду відповідної справи у суді та повідомити Державну прикордонну службу України про зупинення та відтермінування виконання вказаної постанови у зв'язку з її оскарженням.
Проте відмовивши в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що з письмових матеріалів справи вбачається, що заявником ОСОБА_1 не надано достатніх, допустимих і беззаперечних доказів стосовно обставин, викладених у його скарзі. При цьому, доводи заявника суд першої інстанції не перевірив і оцінки ним не надав. Тому, оскаржувана ухвала не може вважатись законною і обґрунтованою, підлягає скасуванню із ухваленням постанови про відмову в задоволенні скарги з інших підстав.
Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2019 року- скасувати, постановити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 21 лютого 2020 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
О.В. Борисова