Справа № 761/30210/18
Провадження № 2/761/1962/2019
19 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Пірак М.В.,
представника позивача ОСОБА_1 .,
представника відповідача Кирилов М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», третя особа: ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, зважаючи на наступне. Позивач від 23.01.2016 р. є власником земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:85:269:0013, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Невдовзі після набуття права власності позивач дізналась про те, що на ній розміщена комплексна трансформаторна підстанція , через яку ПАТ «Київенерго» підключено будівлю, що розміщена на земельній ділянці до постачання електроенергії. Свого дозволу на укладання договору позивач не надавала, а тому звернулась до ПАТ «Київенерго» з проханням здійснити відключення. Проте, ПАТ «Київенерго» не виконало прохання і зазначило про відсутність договірних відносин. Як стало відомо позивачу підстанція була влаштована у зв'язку із дозволом на виконання будівельних робіт на земельній ділянці - будівництва житлового будинку, але цей дозвіл в подальшому скасовано. Відмова ПАТ «Київенерго» від здійснення відключення електропостачання об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 є порушенням прав власника, а тому ОСОБА_2 просить суд зобов'язати ПАТ «Київенерго» здійснити відключення від електропостачання об'єкт, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; зобов'язати ПАТ «Київенерго» здійснити демонтаж комплексної трансформаторної підстанції та стягнути з відповідача судовий збір.
17.09.2018 р. у даній справі відкрито провадження, вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження, зважаючи на положення ст. ст. 19,274 ЦПК України.
31.05.2019 р. за клопотанням представника ОСОБА_2 в якості співвідповідача до участі у справі було залучено Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».
Скориставшись правом, наданим чинним ЦПК України, представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» надав відзив на позовну заяву де зазначив наступне. 04.07.2011 р. між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_3 було укладено договір № 42258 про постачання електричної енергії, в подальшому, а саме 06.08.2012 р. за зверненням ОСОБА_3 , ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було укладено договір приєднання до електричних мереж № 17518/46920/77587 багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Договірні відносини між позивачем та постачальником електроенергії відсутні, а тому вимога про відключення від енергопостачання не може бути задоволена. Також н може бути задоволена вимога про демонтаж підстанції, оскільки за наявними матеріалами остання перебуває на балансі третьої особи.
Представник ПАТ «Київненрго», третя особа ОСОБА_3 не скористались правом надати відзив та пояснення на позов.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити.
Представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заперечував щодо задоволення позову в повному обсязі з підстав його безпідставності.
Представник ПАТ «Київенерго», третя особа в судове засідання н з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, поважність причин неявки не повідомили, що відповідно до приписів ст. 223 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази та надавши їм належну оцінку суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Встановлено і не заперечується сторонами, що 23.01.2016 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування, за умовами якого позивач ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:85:269:0013.
Також встановлено і не заперечується представниками сторін, що на земельній ділянці АДРЕСА_1 розміщена комплексна трансформаторна підстанція, через яку ПАТ Київенерго" підключена будівля, яка розташована на земельній ділянці.
Як зазначає представник позивача, ОСОБА_2 не надавала згоду на розміщення підстанції на її земельній ділянці, не укладала договору на постачання електроенергії, а тому, зважаючи на те, що відповідачі відмовляються відключити об'єкт розташованій за адресою АДРЕСА_1 від електропостачання, власник майна була змушена звернутися до суду з даним позовом.
Так, як свідчать матеріали справи 04.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго'та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір про постачання електричної енергії № 42258 за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами даного договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.
Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку «Перелік об'єктів споживача».
Як вбачається з п. 9.3 договору договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2011 р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірваний або змінений за ініціативою будь - якої сторони у порядку, передбаченому законодавством України.
Як вбачається з додатку № 4А до договору від 04.07.2011 р. № 42258, до переліку об'єктів споживача відносяться - будівельний майданчик (реконструкція) по АДРЕСА_1 .
06.08.2012 р. між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_3 укладено договір .3 17518/46920/77587 про приєднання до електричних мереж, за умовами якого ПАТ «Київенерго» здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання замовником за власний рахунок відповідних робіт, зазначених у п. 1.1. договору.
10.08.2015 р. ПАТ «Київенерго» та ФО ОСОБА_3 складено акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 6 до договору від 04.07.20111 р. № 42258, де зазначили, що КТП (комплексна трансформаторна підстанція), яка знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 перебуває на балансі ОСОБА_3 .
Також, як встановлено у судовому засіданні, відповідно до вимог Закону України «про ринок електричної енергії» в ПАТ «Київенерго» було здійснено перетворення юридичної особи - відокремлено оператора системи розподілу.
Так, 16.02.2018 р. створено Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» шляхом виділу з ПАТ «Київенерго», яке відповідно до п. 2.3 Статуту є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов'язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені частиною 13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електроенергії».
Не заперечувалось сторонами, їх представниками під час розгляду справи та обставина, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов'язків необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевим (локальним) електричним мережам, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго».
Представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» зазначив, що Товариство, як правонаступник ПАТ «Київенерго», не має можливості здійснити відключення від електропостачання об'єкта, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 за наявності договірних відносин з особою, яка не є позивачем по справі.
Приймаючи рішення по суті справи, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, за наданими доказами, право ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою, яка з 23.01.2016 р. належить позивачу, виникло на підставі інвестиційного договору № 1 від 08.12.2011 р., укладеного між ОСОБА_3 та власником земельної ділянки ОСОБА_5 з метою будівництво комплексу - будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд.
24.05.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві замовнику будівництва ОСОБА_3 була видана декларація на початок виконання будівельних робіт № КС 83120814444.
Як вбачається з листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.08.2017 р. за № 073-7556 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 » за № КВ082130730675 від 14.03.2013 р. та серед іншого декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на зазначений об'єкт за № КВ142150300094 від 30.01.2015 р.
Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № від 222 від 06.07.2017 р. реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за № КВ082130730675 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на зазначений об'єкт за № КВ142150300094 скасовано.
Представник позивача зазначає, що договори на постачання електричної енергії укладались саме у зв'язку із отриманням дозволу на виконання будівельних робіт, який скасовано. Отже власник земельної ділянки має право користуватись та володіти власністю на свій розсуд і вимагати усунення перешкод здійснення таких прав.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, як це визначено ст. 316 ЦК України.
Власникові, за ч. 1 ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
При цьому, за приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом з тим, як було встановлено під час розгляду справи між ПАТ «Київенерго» та третьою особою ОСОБА_3 було укладено договір щодо постачання електроенергії на об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, відповідно до ст. 509 ЦК України.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави для розірвання договору, його зміни, припинення визначені положеннями чинного ЦК України, як то положеннями глав 50,53 та визначені умовами договору, укладеного між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_3 .
При цьому Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, відповідно до положень ст. 204 ЦК України.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що такий договір було у встановленому законом порядку розірвано, його умови змінено, або сторони заявили про його припинення.
Також матеріали справи не містять доказів , які б свідчили про визнання договору недійсним.
Такі вимоги не було заявлено особою права та інтереси якої порушено і при розгляді даної справи.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, за приписами ст. 629 ЦК України.
За таких обставин підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 як в частині зобов'язання відповідачів здійснити відключення від електропостачання об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.
Також суд вважає за можливе відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо зобов'язання відповідачів здійснити демонтаж КТП за адресою АДРЕСА_1 , оскільки в судовому засіданні представником ОСОБА_2 не було доведено що сторона договору про постачання електричної енергії - ПАТ «Київенерго» або його правонаступник «ПрАТ «ДЕТЕК Київськи електромережі», були ініціаторами встановлення КТП та відповідно до чинного законодавства України мають право здійснювати його демонтаж.
Розподіляючи судові витрати, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,133-141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 204,316-319, 391, 509, 526,629 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», третя особа: ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29.11.2019 року.
Суддя: