Справа № 761/35401/19
Провадження № 1-кс/761/24348/2019
25 листопада 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва скаргу гр. ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Служби безпеки України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга гр. ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб СБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР).
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що він 15.08.2019 направив на адресу вказаного органу досудового розслідування повідомлення № 15/08/19-34 про вчинення посадовими особами ДФС України та начальником ГУ ДФС у Житомирській області кримінальних правопорушень за ст. 109, 209, 2585, 364, 365, 3692 КК України. Однак, всупереч вимогам ст.214 КПК України, відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені.
Зазначене заявник вважав бездіяльністю та просив зобов'язати слідчого СБ України внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
У судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, не прибув, про наявність поважної причини неявки не повідомив.
Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, слідчий суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявника.
Представник СБ України до суду також не з'явився, що у силу ч.3 ст.306 КПК не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, наявні матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачені рішення, дії та бездіяльність слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Однією з форм бездіяльності є невнесення слідчим відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У силу ч. 3 ст. 306 КПК розгляд скарг зазначеної категорії здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу. Вказана вимога спрямована на реалізацію принципів змагальності та диспозитивності у кримінальному провадженні.
Так, передбачений ст. 22 КПК України принцип змагальності покладає на заявника тягар самостійного обстоювання його правової позиції, необхідність доведення наявності обставин, які, на його думку, можуть свідчити про порушення прав, свобод та законних інтересів особи.
У силу ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого заявником питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє доведення своєї позиції під час розгляду скарги.
Неприбуття заявника до суду унеможливило встановлення усіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог, тобто перешкодило виконанню слідчим суддею покладених на нього обов'язків щодо об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Слідчим суддею прийнято до уваги, що ч. 2 ст. 307 КПК визначений вичерпний перелік можливих рішень за результатами розгляду скарг.
Так, у своїй скарзі заявник повідомив, що він направив до СБ України повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень.
Водночас, скаржник не долучив до скарги доказів на підтвердження викладених у ній доводів.
Отже, неприбуття заявника у судове засідання з розгляду його скарги, ненадання ним матеріалів на підтвердження своїх доводів свідчить про відсутність оскаржуваної гр. ОСОБА_3 бездіяльності уповноваженої особи СБ України, що приводить слідчого суддю до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 22, 26, 303-306, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги гр. ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Служби Безпеки України щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1